19 листопада відбулася духовна віднова для міністрантів Мукачівської дієцезії під гаслом «Служіння, яке приносить радість».
Зустріч відбулася у Мукачеві за участю 70-ти міністрантів, які представили свої парафії з Мукачева, Ужгорода, Сваляви, Хуста, Буштина, Ключарок, Середнього, Клячанова, Анталовець, Синяка, Рахова та Ясіні. Організаторами та ведучими зустрічі були о. Євген Фізер та о. Емануїл Сабадах OFM. Приїхали з міністрантами о. Олександр Сулінчак, о. Шандор Манкович та о. Франциск Ботвіна OFM. Також завітав на зустріч канцлер курії отець Сергій Герзанич.
Місцем проведення духовної віднови був конференц-зал Ліцею святого Іштвана та кафедральний собор святого Мартина Турського.
Про те, хто такий міністрант у легкій та доступній формі розповів під час конференції отець Емануїл. Свідченням про власне покликання поділився мукачівський вікарій отець Євген. Також відбулося ділення у малих групах. У праці в групах вони давали відповіді на два запитання: 1) Що мені дає міністрантське служіння? 2) Що я даю, служачи як міністрант? Не бракувало і молитви: була Свята Меса, молитва Коронки до Божого Милосердя за мир в Україні та адорація.
Євхаристію очолив Апостольський адміністратор Мукачівської дієцезії єпископ Микола Лучок ОР.
«Бути міністрантом – це привілей! Це – великий привілей», – наголосив єпископ у проповіді. Він заохотив пригадати як це було, коли кожен з учасників був міністрантом вперше, а також звернув увагу на вогонь, що палає в очах міністрантів перед початком Меси, коли вони хочуть служити і ставлять багато питань… Це видно, коли «ти хочеш служити, ти слухаєш! Це цінно! Небезпека у тому, щоб це служіння не стало формальним. Не допустіть до цього!»
Міністрант – це служитель Світла. Адже у серці кожного з нас відбувається війна між темрявою і світлом. «Міністранство – запрошення до світла, це бути воїном Світла – воїном Ісуса», – підсумував єпископ Микола.
Всю проповідь можна переглянути завдяки медіапроєкту Vetitas тут.
На завершення такої насиченої одноденної зустрічі відбулася адорація Пресвятих Дарів і в той час вів роздуми о. Євген.
Завантажується ...