Про силу покаяння та Сповіді у черговій розмові з Апостольським адміністратором Мукачівської дієцезії єпископом Миколою Лучком ОР.

Піти на глибину. Розмова на Veritas.

Що робити дітям, котрі виросли під постійними прокльонами і матюками батьків?

Матюки – обезцінюють і ранять людину, в чиїй присутності так говорять. Біль може бути замороженим – цю історію потрібно розказати, поділитися. Потрібно дозволити болю вийти.

Враження, що розумом я пробачаю, однак на клітковому рівні – пам’ять серця є. Важливо розповісти, що з минулого мене болить. У розповіді виходить цей біль. Ми прагнемо бути благодаті повними. Ми прагнемо бути щасливими.

Після того, коли напишу листа кривднику – важливо піти на цвинтар і прочитати цей лист. Це – ще один момент, щоб сказати, те, що мене болить.

Прощення – це завжди одна сторона – я пробачаю кривднику. Мені потрібне пробачення – непрощення руйнує мене. Це – теж турбота про себе. Для примирення потрібні дві сторони.

Як розпізнати душевну травму (психічну) від духовного поневолення?

Чи є гріхом і предметом сповіді осуджуючі думки, які виникають в голові як реакція на чужу невихованість, маніпуляції, негативні вчинки людей щодо нас?

Та сама подія наносить психічну травму, є місцем нашого поневолення і має вплив на наше тіло. Є три складові. На всі три складові потрібно звернути увагу. Багато захворювань є наслідком духовної і душевної травми. Людина, яка мене скривдила, була під впливом зла.

Духовна складова – це як певний голос, як певна присутність.

Самопрокляття – це бажання смерті. Психічна травма відчувається як біль, пам’ять того, що мене скривдили. Духовне поневолення – це небажання пробачити, ненависть, відкинення себе, неприйняття себе – це темний голос.

Наказую якомусь духу в Ім’я Ісуса Христа полишити мене. Момент стосунку з Господом, – Він розказує нечистим духам. Якщо людина не рухається у стосунок з Ісусом – вона не може цього сказати. Коли людина рухається у стосунок з Ісусом – входить у поле переможця. Дорослість полягає у тому, що людина добровільно виходить з – під влади темряви, і віддає себе під владу Ісуса Христа. Доросла людина має усвідомити, що у неї є влада вийти з території темряви у територію благословення. Кожен з нас особисто робить це рішення.

Гріх – це добровільний вибір зробити зло або тривати у злі. Потрібно розрізняти осуджуючу реакцію. Осудження і засудження це є зло. Ісус говорить: «Не судіть!» Людина, поневолена гріхом, звертаючись до Христа, отримує силу, щоб визволитися, а з другої сторони, щоб відкритися на благословення. Звертаємось до Христа у Тайні Сповіді. Людина, коли іде до сповіді, владою, яку Ісус надав Своїм учням у Тайні Священства, розв’язує, визволяє людину від впливу, у який вона потрапляє через гріх.

Чому сповідаємось перед священником? Нам потрібно побачити в очах людини, що я тебе пробачаю. Тайна Сповіді, тайна Покаяння – вона мегаглибока. Нові гріхи – це нові рани, тому приносимо їх до тайни Сповіді. У тайні Сповіді ми отримуємо атрибути Сина Царя – гідність Божої дитини, до Божої благодаті. Є велика різниця – перепросити Господа у серці і в голові або піти до Сповіді.