Літургійний рік

Літургійний рік має свій календар, у котрому є багато різних подій – споминів, свят, урочистостей.

Періоди

Рік починається періодом Адвенту, що готує нас до різдвяних свят. Отож, впродовж року є такі періоди:

Адвент– починається за 4 неділі до Різдва Христового;
Різдвяний період – від Різдва до свята Хрещення Господнього (неділя після Богоявлення);
Великий Піст – від Попільної середи до Великої Середи;
Великоднє Тридення (Пасхальний Трідіум) – три останні дні Великого (Страсного) тижня і перший день Пасхи виділяються в особливий час з власною назвою;
Великодній період – від Великодня до П’ятидесятниці;
Звичайний період – нараховує 34 тижні, що розділені на дві частині – після різдвяного періоду до Великого Посту та продовжується після Великоднього часу, а саме після урочистості Зіслання Святого Духа і завершується урочистістю Христа – Царя Всесвіту, що є останньою неділею перед початком Адвенту.

Щомісячне присвячення

Згідно традиції, кожен календарний місяць був приурочений до різного молитовного вшанування:

Січень – Імені Ісуса;
Лютий – Святого Сімейства;
Березень – святого Йосипа Обручника;
Квітень – Пресвятих Дарів;
Травень – Пресвятої Богородиці;
Червень – Пресвятого Серця Ісуса;
Липень – Пречистої Крові Христової;
Серпень – Непорочного Серця Діви Марії;
Вересень – Страждальної Марії;
Жовтень – Розарію Пресвятої Діви Марії;
Листопад – поминання покійних;
Грудень – Непорочного Зачаття.

На практиці тепер збереглися переважно лише деякі з них. Травень і жовтень присвячені Пресвятій Діві Марії, червень – Пресвятому Серцю Ісуса, а листопад – поминанню померлих.

Щоденне присвячення

Не лише місяць, але навіть кожен день тижня присвячений якомусь святому чи події:

Неділя – Христовому Воскресінню та Пресвятій Трійці;
Понеділок – Святому Духу і душам у чистилищі;
Вівторок – Святим Ангелам;
Середа – Святому Йосипу;
Четвер – Пресвятим Дарам, на згадку, що саме цього дня було встановлене таїнство Євхаристії;
П’ятниця – Страстям Христовим і Його Пресвятому Серцю;
Субота – Пресвятій Богородиці і Її Непорочному Серцю.

Частково це відрізняється у різних орденах або конгрегаціях, оскільки у різні дні тижня вони можуть вшановувати святих, котрі належали до їхнього ордену. Незмінними залишаються присвячення п’ятниці, суботи та неділі.

Категорії свят

На сьогоднішній день у західному обряді існують такі категорії або ранги свят (названі у порядку зростання урочистості):

Будній день (feria). Не припадає ніяких свят чи споминів святих. Це не означає, що у календарі цього дня відсутні святі, просто вони не згадуються під час богослужіння, що, зрозуміло, не перешкоджає вшануванні пам’яті відповідного святого у тій місцевості, де його культ поширений та відзначається. Біблійні читання є два.

Деякі дні ферії можуть мати привілейоване значення. У такі дні не може бути ніяких інших свят або споминів. Наприклад, Попільна середа, Великий (Страсний) і Великодній тижні.

Спомин (memoria). Спомин може бути обов’язковим (memoria obligatoris) і необов’язковим, факультативним (memoria ad libitum). У другому випадку надається вибір: згадувати цей спомин або ні. Дні спомину зазвичай присвячені святим, рідше блаженним. Богослужіння у такий день не сильно відрізняється від буденного, але приклад святого згадується у молитві вірних.

Свято (festum). У дні свят богослужіння носять трохи інший, більш святковий характер. На месі співається гімн «Слава во вишніх Богу», читання Святого Письма присвячені святу.

Урочистість (solemnitas). До урочистостей відносяться найбільш важливі свята року і до них можна віднести і всі неділі. Святкування урочистості починається напередодні ввечері. На месі вже не два читання зі Святого Писання, як зазвичай, а три, обов’язково моляться Символ віри. Якщо урочистість припадає на п’ятницю, традиційне утримання від м’яса у цей день відміняється.

Найбільш значні урочистості можуть святкуватися впродовж восьми днів Це називається октава (від лат. Octo, вісім). Цей звичай бере початок ще в Старому Завіті (напр., Числа, 29, 12-38). У середині 1950-х років кількість урочистостей з октавою скоротили до трьох найбільш важливих – Різдва Христового, Великодня і П’ятидесятниці, а після 1969 року – до двох: Великодня і Різдва.