15 квітня 2023 р. Б. у Мукачівській катедрі вперше відбувся обряд консекрації дів. Урочисту Месу з цієї нагоди очолив єпископ Микола Лучок ОР. Єпископ-емерит Антал Майнек OFM та численна когорта дієцезіальних священників, монахів, серед яких були францисканці та домініканці, співслужили з Апостольським адміністратором дієцезії.
Цього дня вічні обіти стану богопосвяченого дівоцтва склали Таня-Марія Гофманн і Кінґа Нобіліс, а разом з ними Ванесса Суммерер склала обітниці на один рік. Короткі відомості їхньої біографії повідомив у коментарі перед Святою Месою канцлер мукачівської курії отець Сергій Герзанич.
Ця форма посвячення, разом з іншими формами аскетичного життя, поширювалася разом з християнством і була визнана ранньою Церквою як Ordo virginum. В період переслідувань чимало таких дів прийняли мученицьку смерть. Починаючи від IV століття, вступ до цього стану життя відбувався через урочистий обряд, очолюваний єпископом. Посвячені діви залишалися у своєму родинному й соціальному контекстах, беручи активну участь в житті громади.
За дорученням святого Папи Павла VI, Конгрегація Божественного Культу 31 травня 1970 року проголосила новий декрет Ordo Consecrationis Virginum(Орден консекрованих дів). Цим після століть перерви, було відновлено те, що відбувалося в апостольських часах та в період Отців Церкви, надавши можливість жінкам, які залишалися в звичайних обставинах життя, отримати форму посвячення, вже не застережену лише для монахинь.
Перший документ Апостольської Столиці, що поглиблює та внормовує форму життя Ордену(Чину) дів був представлений у Ватикані 4 липня 2018 р. у вигляді інструкції «Ecclesia Sponsae Imago» (Образ Церкви-Нареченої).
У проповіді єпископ Микола Лучок ОР звернув увагу на важливість зустрічі з воскреслим Христом. «Ми могли би ці обітниці зробити тихенько у каплиці. Але Ісус сказав: «ідіть на цілий світ». Він не сказав: сховайте свою віру. Сказав: ідіть, радійте, говоріть всім, що воскрес, тому ми робимо з цього таку урочистість, щоб всі побачили». Він також зауважив, що недостатньо почути, що Христос воскрес. «Ми чуємо навіть у сьогоднішньому Євангелії, що жінки сказали, що Христос воскрес, а учні не вірять. І на жаль це продовжується. Багато хто чув, що Христос воскрес, але не всі зустріли його, бо досвід з Воскреслим перемінює життя людини. Коли людина зустрічається з Воскреслим Ісусом Христом – це стає центральною подією його життя. Це найважливіша подія – зустріч з Воскреслим», – наголосив єпископ.
«Той, хто зустрів Ісуса Воскреслого – зустрів найбільшу любов у своєму житті і не хоче втратити стосунок з Воскреслим. Тому зустріч з Воскреслим переходить у спосіб життя з Ним. Людина приймає Духа Святого і перебуває у єдності з Христом воскреслим, тобто перебуває у цій любові, якою наповнюється її серце», – ділився далі проповідник та навів приклад як прийняття так водночас нерозуміння світом способу богопосвяченого життя. Закликом до Святого Духа: «Нехай виллє свої дари!» – єпископ завершив свою проповідь.
Після цього лунала Літанія до всіх святих та відбувся обряд консекрації, коли були складені обітниці. Богопосвячені діви отримали від єпископа кожна особисто Літургію Годин та перстень. Саме він є видимим знаком консекрації та свідчить про їхню відданість Христові, що виражає любов і вірність Бога до людства. Більше богопосвячені діви нічим не відрізняються від інших жінок.
За трохи більше, ніж 50 років після відновлення, посвячені діви присутні в багатьох дієцезіях на всіх континентах. Під час Року богопосвяченого життя приблизна статистика вказувала на існування приблизно 5 тисяч таких жінок.
Життєву історію кожної особи Бог укладає особливим чином. Адже жодна з мукачівських кандидаток не народилась тут. Таня-Марія Гофманн народилася у місті Швеннінген у Німеччині і 15 років тому приїхала до німецькомовних парафій, а саме у Шенборн, та виконує різні служіння для Мукачівської дієцезії, вивчивши українську мову.
Кінґа Нобіліс народилась у багатодітній сім’ї в Угорщині. З п’яти дітей, серед яких є четверо дочок та син, троє посвятили своє життя Богу. Маріо Нобіліс, брат Кінґи, став римо-католицьким священником і був присутній на урочистому обряді у Мукачівській катедрі. Одна з сестер, яка стала монахинею, теж була присутня і читала перше читання під час Меси. Кінґа 25 років тому приїхала як волонтер на Закарпаття на один рік і залишилася до сьогодні.
Ванесса Суммерер народилася у сім’ї у Нюнбергу (Німеччина), але ще з дитинства мала прагнення повернутися в Україну. Мрія була здійснена у 18 років. Тут Ванесса вступила до монастиря, та розпізнавши, що це не той шлях, повернулася у Німеччину. Через два роки мати, яка родом з Мукачева, разом з дорослою донькою повернулися на Закарпаття. Тут почали брати активну участь у житті мукачівської парафіяльної спільноти, але прагнення до богопосвяченого життя залишилося незмінним і привело до прийняття способу життя посвячених Богу дів.
Під час Святої Меси молитви, Євангеліє та проповідь лунали українською та угорською мовами, а одне з літургійних читань – німецькою. На завершення богослужіння богопосвячена діва Кінґа від імені трьох висловила вдячність головуючому єпископу за прийняття, а також за духовний супровід єпископу Анталу та священникам, які підтримували дів на їхньому шляху. До святкової Євхаристії, крім мукачівських парафіян, долучилися гості з Ужгорода та Хуста, а завдяки трансляції – родичі, друзі та знайомі в Угорщині та Німеччині.
Урочиста процесія, у якій за хрестом ішли із запаленими свічками Таня-Марія Гофманн, Кінґа Нобіліс та Ванесса Суммерер на початку та після Меси, а також великодній спів додали особливої величності святу.
Текст і фото: Тетяна Решетар
Відео: Veritas