Сьогодні, 23 листопада, у Мукачівській катедрі св. Мартина відбувся обряд прощання із загиблим захисником Кафланович Дмитром.

Похорон очолив генеральний вікарій Мукачівської дієцезії отець Петро Жарковський, з яким співслужили канцлер курії отець Сергій Герзанич, Нижньо-Ужанський декан отець Мирон Перенко та мукачівський парафіяльний вікарій отець Євген Фізер, який виголосив проповідь. Також був присутній капелан.

Помолитися за загиблого воїна зібралася численна родина, друзі та побратими, були присутні представники міської влади Мукачева, а також віряни парафії св. Мартина.

У проповіді отець Євген скерував свої слова як до рідних, так і до всіх присутніх: «Ми не втратили Дмитра, тому що його душа живе!». Згадавши відомий та часто вживаний вислів, що герої не вмирають, проповідник наголосив на тому, що цей вислів висвітлює християнську віру, бо «душа людини не помирає». «Ми тут, щоби отримати цю утіху від Бога і це усвідомлення, що він живе вже в іншому вимірі, в іншому стані, в іншому світі. Вже не в цьому земному, де є страждання, зло, війна та постійна боротьба за справедливість, за мир. Дмитро вже є в тому місці, в тому стані, де є вічний мир та постійне прославлення Бога, а якщо потребує ще цього очищення, є в дорозі до Божого царства, то ми прийшли сюди, щоби за нього молитися».

Далі мукачівський вікарій звернув увагу на почуте Євангеліє. «Блаженний той, хто плаче. Сьогодні ми бачимо ці сльози, бачимо цей плач, який є виразом болю, страждання.. Вчора, коли я говорив з батьками Дмитра, то почув, що найбільше торкнулося і те, що властиве в цьому часі – це те, що їх болить і болить всіх нас – цілу країну болить, тому що кожен із нас є частиною цього єдиного організму, який зараз страждає і кожна смерть, яка є несправедливою, але Ісус говорить: блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть утішені. Утішителем є Господь… Як Бог утішає бачимо в житті Пресвятої Діви Марії, котра так само втратила свого єдиного Сина на хресті, але Вона змогла пережити цей великий біль, це велике страждання. Сьогодні теж ми можемо просити про заступництво Діви Марії, особливо ви, батьки загиблого Дмитра. Це дуже важливо, щоби ви не втратили віри, надії та любові, щоби пережили цей час, дивлячись на приклад Богородиці. З іншої сторони можна сказати, що ви маєте тепер заступника в небі, заступника перед Богом».

Опісля було зачитано прощальний лист, а також було зачитано лист співчуття та пошани від військових.

Кафланович Дмитро Іванович прожив 35 років. Він служив у військовій частині Державної спеціальної служби транспорту. Віддано та мужньо захищав Батьківщину. Загинув військовослужбовець 15 листопада 2023 року. У нього залишилися батьки, дружина та четверо дітей від першої дружини.

Вічне спочивання дай йому, Господи, а світло віковічне нехай йому світить.

Текст і фото: Тетяна Решетар