21 лютого 2022 р. мукачівський кафедральний храм залила повінь подяки. Незважаючи на робочий день та час зійшлося багато вірян на подячну Месу єпископа Антала Майнека.

З цієї нагоди на урочисте Богослужіння з’їхалися дієцезіальні священники, монахи з різних орденів, сестри-монахині, щоб разом прославляти Бога та дякувати Йому за дар служіння єпископа Антала.

Цього дня у вступному слові на Месі єпископ Микола Лучок пригадав присутнім слова апостола Павла: «За все дякуйте. Завжди дякуйте!» «Адже Бог турбується про свою Церкву, турбується про Закарпаття, про Україну,» – підкреслив Апостольський Адміністратор.

26 років тому Бог вибрав отця-францисканця, щоб став Мукачівським єпископом і керував дієцезією. Тепер він залишається з нами як єпископ-емерит.

У проповіді єпископ Антал, висловлюючи слова подяки, згадав свою маму та лікарів, котрим завдячує своїм життям. Також дякував вчителям, вихователям, друзям… Ледь стримуючи своє розчулення, єпископ згадав про старших священників, котрих застав тут, коли приїхав на місії в Закарпаття: «Вони у час безбожного комуністичного режиму, переслідування посіяли зерно правди, зерно віри. Сьогодні дякую за те їхнє жертовне служіння».

Це була проповідь подяки, що торкнулася кожного, з ким зустрівся єпископ-емерит на своєму життєвому шляху. Він завершив її словами: «Хотів би понад міру возносити подяку Господу, тому на цьому я не закінчую. Оскільки залишаюся тут, на Закарпатті, і хочу разом із вами надалі творити ті величні діла, за котрі потім будемо дякувати. Deo gratias. Богу подяка!» (повний текст проповіді тут)

Церква, що на території Закарпаття, насичена національною багатогранністю, тому молитви та спів лунав українською, угорською, що делікатно єднались з древньою латинню.

Завершення Меси було сповнене зворотною подякою єпископу-емериту, що висловили представники угорськомовної та україномовної спільноти. Від священників це були настоятель кафедрального собору св. Мартина о. Іштван Погань та парафіяльний вікарій о. Євген Фізер, а також парафіяни цих спільнот.

Апостольський адміністратор єпископ Микола сказав, що при всій подяці нам сумно, але звернув увагу присутніх на те, що і Христос прощався зі своїми учнями для того, щоб воскреснути.

Перед кінцевим благословенням єпископ-емерит дав всім домашнє завдання: молитися за мир в Україні та у всьому світі.

Тетяна Решетар

Більше фотографій з події можна переглянути тут.