У вересні цього року у реколекційному домі у Синяку відбулися два тури реколекцій для подружніх пар, що проводилися на славу Божу та для користі сімей. 

Участь в цих реколекціях взяли 34 подружні пари з різних міст і сіл Мукачівської дієцезії, а саме Ужгород, Мукачево, Свалява, Підполозя, Грабівниця, Виноградово. 13 пар було в першому турі, що відбувся 13-15 вересня,  і 21 пара у другому.

Під час першого туру одну конференцію виголосив отець Валентин Токар OFM, а другу – отець Іван Дудура, греко-католицький священник з Ужгорода. Він із своєю дружиною Властою говорили свідчення про своє подружнє життя, про те як вони познайомилися, як вони проживають свої стосунки, як Бог діє в їхньому житті, в їхній сім’ї. 

У цих реколекціях в програмі була адорація Пресвятих Дарів, Свята Меса, конференції, багато спілкування і спільно проведеного часу разом.

Другий тур реколекцій відбувся в останній вікенд вересня з 27 до 29 числа. У цьому часі конференції мав отець Михайло Микуланинець, греко-католицький священник з села Клячаново. Він говорив про приклад сім’ї зі Святого Письма – Ісаака, Ісава, Якова та Ревеки (Буття 25-37).

Отець Михайло був присутній із своєю дружиною Мартою. У них шестеро дітей і вони теж дали свідчення про своє подружнє життя. Наступного дня ми мали свідчення іншої подружньої пари Куска Валерії і Георгія, які свідчили про свій життєвий досвід, про те як Бог впродовж життя вів їх і тепер далі продовжує вести їх разом до святості.

Як на першому, так і на другому, турі реколекцій у неділю Святу Месу звершував Мукачівський єпископ Микола Лучок ОР.

Особливістю цьогорічних реколекцій обидвох турів була святкова вечеря, де подружжя мали можливість поспілкуватися, побути разом, набратися сили і просто тішитися присутністю один одного. «Нехай всі ці реколекції будуть на славу Божу і для користі кожного подружжя – для єдності, любові, порозуміння в сім’ях», – каже отець Євген Фізер, один з організаторів реколекцій для подружніх пар.

Своїми враженнями поділилися теж учасники.

«Час так невпинно біжить, і вже минув тиждень з тих пір, як відбулися реколекції для подружніх пар. Але навіть через цей час я все ще переповнена враженнями, емоціями та почуттями, які досі живуть у моєму серці. Мені хочеться поділитися цими переживаннями, адже вони стали для мене справжнім даром.

Це було як справжній потік любові, чистої й кришталевої, подібної до краплинки ранкової роси. Ця любов, єдина, світла, таємнича й прекрасна, охопила мене цілком. Я відчувала, ніби ці слова з пісні ідеально передають мій внутрішній стан. Невидима присутність Ісуса наповнювала мене, огортаючи спокоєм і миром. У серці оселилася тиша й радість, яку важко передати словами. А цей ніжний дотик і спокійний погляд – ніби сам Ісус обіймає мене! У такі моменти я розумію: я хочу йти з Ним за руку все своє життя.

Мій чоловік також був вражений цим досвідом. Ми разом пережили щось неймовірне, справжнє диво. Дивлюся на нього й не можу повірити, як глибоко це вплинуло на нас обох. Це було більше, ніж просто реколекції – це було оновлення наших сердець, зміцнення нашого союзу й любові. І, хоч як дивно це звучить, мені завжди здається, що цього замало. Я прагну ще більше подібних зустрічей, ще більше обіймів, ніжних дотиків і безмежної любові від самого Ісуса.

Ця любов – настільки сильна, що не потребує слів. Вона була проявлена на хресті, і це найяскравіше свідчення, яке мені колись доводилося бачити. Ісус любить мене так глибоко й безмежно, що всі мої сумніви та страхи зникають.

Хочу висловити величезну вдячність отцю Євгену за його запрошення, за його служіння та підтримку. Його присутність і мудрість були для нас справжнім благословенням. І, звичайно ж, дякую Богові за цей дар, за те, що привів нас до таких чудових моментів. Ці реколекції стали саме тим, чого ми потребували. Вони відкрили нові горизонти для нашої подружньої пари, показали нам ще глибший вимір любові й віри», – Злата, с. Підполоззя.

Інша учасниця реколекцій з Мукачева поділилася своїми роздумами:

«Реколекції – це зцілення через усвідомлення та визнання. Це спільні молитви, єднання з Господом. Реколекції – це цінна можливість, за яку ми безмежно вдячні. Сучасне життя – метушливе. Ми, заклопотані буденними справами кудись поспішаємо, прагнемо все встигнути. Світ поглинає нас занадто.

Немає часу, щоб любити. Немає часу бачити прекрасне… немає часу піклуватись… Так мало часу – всі біжать. Серця – черствіють, молитви – втихають. Самотні і зранені залишаємось з своїми думками й образами, які ніяк не можемо відпустити.

Так відбувається, коли ми далеко від Бога.

Відчути Божу присутність – ось наш порятунок.  Потрібно тільки покликати серцем, адже Господь – завжди прагне зустрічі з нами.

“Ти – улюблений, ти – улюблена Богом!” Хай ці слова втішають тебе при найлютішій бурі, і хмари розійдуться, і вчухнуть хвилі,.. бо Він – може все.

Важко підібрати слова, які б сповна описали вагомість усього, що відбувається на реколекціях. Багато пар, багато історій, зранень та віднов. Багато свідчень, кожне з них особливе. В колі ділення ми чули багато вражень, кожне з них – це скарб для двох сердець, які поєднані перед Господом.

Велика подяка о. Євгену, о. Валентину, всім організаторам за те, що ви робите в ім’я Любові. Ви доносите те зерно, з якого там, де були образи – проростає прощення.

Там, де була відстань – розуміння й ніжність.

З розчарування й зневіри – надія.

Там, де була густа темрява – проливається світло.

З того зерна, що Ви сієте – проростає любов. А любов – це Бог».