Природа часто надихає нас, дарує радість і естетичну насолоду. Інколи ми захоплюємося природою так, що відвідуємо красиві місця, робимо фото і постимо їх в соціальних мережах. Що ж відбувається, коли ми йдемо відвідати могили наших рідних? Роздумами про довкілля та вшанування померлих з нашою сторінкою поділився отець-францисканець Валентин Токар OFM, який тепер служить в Ужгороді.

Всі люди, незалежно від місця проживання, раси та вірувань, називають нашу Землю домом. Життя та взаємодію різних чинників у цій домівці вивчає така наука, як екологія. Термін екологія походить від грецького «ойкос» – дім, помешкання, місцезнаходження. Отже, екологія – наука про домоуправління. Але і виникає питання – хто є будівничим цього дому? З перших рядків Святого Письма ми бачимо, що Бог є Творцем цілого світу. Більше того, Господь доєднав людину до своєї творчої діяльності – довірив  людині господарювати на Землі. Доглядати і підтримувати місце проживання всіх Божих творінь – ось завдання довірене Богом людині.

Як тоді людина сприймає природу? Для людини природа є основним середовищем існування, завдяки їй людина живе. Та чи пам’ятає людина, що природа створена для неї Богом? Як взаємодіє з нею?

На сьогодні людство залежить від природних умов, а стан природи багато в чому залежить від цього ж самого. Природні умови не будуть хороші, якщо повітря, водойми забруднені. Якби люди завжди прибирали сміття чи просто шанували природу, то все було би по іншому.

Чимало шкоди здоров’ю завдає і діяльність багатьох людей у поводженні з побутовими та рослинними відходами. На жаль, незважаючи на зусилля екологічних організацій, закликів різних церковних очільників, засобів масової інформації, по всіх містах і селищах зостається поширеним спалювання рослинних відходів та побутового сміття. Особливо поширено це восени після збору врожаю. Такі особи стають свідомо чи несвідомо порушниками Заповіді Божої «Не вбивай…». При спалювані трави, бадилля, інших рослинних залишків атмосферне повітря забруднюється і за всіма параметрами докорінно відрізняється від повноцінного чистого повітря, виділяється безліч небезпечних для людини речовин.

Часто трапляється, що невідповідальні особи не задумуючись спалюють не тільки рослинні залишки, а й побутове сміття, яке  складається з різних пакувальних матеріалів, плівок, пластика, пінопласту,  поліуретану тощо.

Ще одним великим джерелом забруднення є спалювання різної пластмаси та синтетичних матеріалів на кладовищах. Піддаючись рекламі та внутрішньому хибному відчуттю «не бути гіршими за інших», ми купуємо пластмасово-синтетичні вінки і квіти для прикрашання могил наших померлих родичів, що мало би показати нашу повагу до покійних.

Наближається день 1 листопада – Урочистість Всіх Святих, та 2 листопада – спомин всіх померлих вірних. І знову ми підемо на кладовища для того, щоби віддати шану нашим близьким, які вже у вічності. Знову звертаємося із закликом: не засмічуйте могили і кладовища штучними квітами і вінками! Для наших померлих родичів набагато ціннішою буде наша молитва, чи біля могили, чи на Святій Месі в храмі.

Шануймо Божий дар нам дарований – наш дім Землю, щоб ми могли свого часу почути від Господа: «В малих речах ти був вірний. Ввійди до моєї радості».