Про те, що називаємо словом «вігілія» та коли вживаємо цю назву розповів отець Іреней Погорельцев OP.
Вігілія, тобто чування, від латинского vigilo, vigilare – чувати, пильнувати.
Святий Петро у своєму Першому листі (5, 8) закликає нас: sobrii estote vigilate quia adversarius vester diabolus tamquam leo rugiens circuit quaerens quem devoret (в перекладі І. Огієнка: Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого).
Вігілія – частина кожної урочистості
У Римсько-Католицький Церкві вігілія є частиною кожної урочистості, важливо зазначити, що також кожної неділі. Вігілія складається з Першої Вечірньої молитви для тих, хто читає Літургію Годин, а також Святої Меси (може бути також нічне молитовне чування).
Найважливіша це Пасхальна вігілія, яку св. Августин назвав «матір’ю всіх святих вігілій». Зазначимо, що вігілійна Служба перед Різдвом – це не «Пастирка», яка відправляється вночі з 24 на 25 грудня, а додаткова Меса, яку слід відслужити раніше, перед Першою Вечірнею Різдва (під час цієї меси читають Євангеліє про родовід Ісуса Христа).
Між іншим, у Польщі вігілією або вігілійною вечерею, називають також традиційну пісну трапезу у вечері 24 грудня на Святий Вечір.