Що таке страждання і як його переживаємо? Коли та навіщо воно увійшло у світ? Ця тема піднята у черговій програмі з Апостольським адміністратором Мукачівської дієцезії єпископом Миколою Лучком ОР.

Піти на глибину. Розмова на Veritas.

Читаючи життєпис Ігнатія Лойоли і знаючи його духовність, там є один такий цікавий факт. Коли він був ранений, то він читав пригодницькі книги. Це був час рицарів. Коли ці книги закінчились у господарів, у яких він лікувався, йому запропонували читати «Життя святих». І… він помітив в собі (це був перший такий крок розпізнавання духів), що коли читав пригодницькі книги, то під час читання відчував у собі якби сплеск емоцій, а пізніше відчував смуток. Натомість, коли читав життєпис святих – Домініка, Франциска, то теж відчував певну радість, захоплення, але воно було меншого рівня. Але після того залишався смак якоїсь сили. Це був перший такий усвідомлений момент його житті, що він назвав це розпізнаванням: у якому дусі я знаходжусь.

Це мистецтво розпізнавання він розвивав так, щоби бути свідомим і постійно приглядатися до того, хто на тебе впливає.

В якомусь сенсі ми завжди маємо дві пропозиції як мінімум, а третя пропозиція – це наша людська. Але наша людська воля, зазвичай, підключається до якоїсь вищої пропозиції. У стражданні теж є дві пропозиції: Ісус, коли молиться у Гетсиманському саду, передбачає страждання. Страх перед стражданням більший, ніж саме страждання. За навіюваннями про страждання стоїть злий дух, лукавий, який нас хоче зламати.

Час війни – час великих страждань. Є страждання, які ми не вибирали. Ми народжуємося у певній даності страждання.

Біля Розіп’ятого Ісуса бачимо двох розбійників: один у стражданні вибирає проклинати, інший – просить Ісуса, щоб він знайшовся у Його Царстві. У часі смерті, в останні миті робимо вибір. Коли у людини велике страждання лукавий пропонує проклинати Бога, звинувачувати Бога.

Страждання може стати місцем росту. Страждання очищує Дух страху і дух звинувачування. У стражданні ми можемо помножувати його або ні, і вибір робимо ми. Маємо страждання як даність, яке переживаємо у нашій країні: це – мега великий тиск на нашу психіку, душу, тіло. Стратегія: страждання у стражданні, мова ненависті – людина грузне у цьому.

В Україні сильно розвинулася мова ненависті. Це – небезпечна дорога. Якщо звалюємося на дорогу ненависті, у духовному сенсі це – диявольська стратегія. У духовному просторі тоді впускаємо духовного ворога. Захищаючи свою державу, близьких і рідних, не піддаємось ненависті, не піддаємось обезцінюванню ворога. Потрібно залишатися людиною, не дати місце ненависті, яка руйнує людину. Це важко у часі війни.

Боротьба на духовну рівні пов’язана з тим, що диявол говорить: ненавидь, проклинай, обезцінюй. Ісус не проклинає, не ненавидить, молиться: Отче, прости їм, бо не знають, що творять. В моделі страждання Ісуса є сила і глибина, яку Він нам показує.

Жалість до себе запрошує, щоб «знеболювати» біль. Людина починає запивати, наркотизувати, приймати транквілізатори, азартні ігри… – це примножуючі біль і страждання стратегії. Вони дають тимчасове облегшення. Насилля помножує насилля.

Що робите з болем, який носите у собі? Чому хворіють діти, чому ДЦП, чому аварії, чому онкологічні хвороби… Чому Бог допускає? «На все Божа воля?» – ні, це – неправда!

Ісус розпізнає, слухає.. Страждання є наслідком того, що людина виходить із зони добра.

10 заповідей: Бог створив добрим цей світ. Не живучи законами добра є наслідки. Страждання – історія наслідків відходження людини від Бога. Це – справа взаємозв’язку. Часто людина хоче простих рішень. У моменті страждання розігрується духовна війна: ворог буде звинувачувати і відводити від Бога, Дух Святий буде провадити до сили, яку Бог дає у стражданні.

Бог не є творцем страждань. Він є Тим, який дає всю потрібну силу: усвідомлення, стійкості, допомагаючи один одному проходити цією дорогою. У стражданні Бог завжди буде пропонувати вихід до дії. Стратегія злого буде вести до злого.

На Закарпатті, у Мукачівській дієцезії РКЦ діють партнерські програми для допомоги військовим, людям, які втратили рідних, зокрема «Дерево Мого Життя».

Як пропозиція до прочитання, згадувана книга: Eрік Грейтенс «Стійкість».