У віці 89 років у Словаччині помер Кошіцький архієпископ-емерит Алойз Ткач. Похоронні обряди відбудуться у вівторок 30 травня в катедрі св. Алжбети м. Кошіце, де і буде похований у крипті біля кардинала Йозефа Томка.
Повідомила Конференція єпископів Словаччини.
До участі у похоронних урочистостях долучиться також єпископ-емерит Мукачівської дієцезії Антал Манек OFM.
У період перебудови, кінцем 80-х – початком 90-х років минулого століття, ще до розвалу Радянського Союзу на теренах Закарпаття почало відроджуватися релігійне життя. Літургійні книги були знищені, тож молодий отець Петро Жарковський, який приїхав сюди у 1987 році звернувся до єпископів Словаччини про допомогу. Власне, єпископ Кошіц Алойз Ткач неодноразово надавав підтримку, передаючи Месали та лекціонари, що були роздані у різні парафії, де віряни розуміли словацьку мову. Також єпископ скеровував звернення до своїх священників у Кошіцькій архідієцезії про те, хто хотів би поїхати служити на Закарпаття. Зрештою, першими приїхали отці лазаристи. Їхнє згромадження і до сьогодні обслуговує парафії Ужанської долини, а саме Перечин, Великий Березний, Тур’я Ремета, Гута, Оноківці, а також Довге.
Як згадує отець Петро: «На цих теренах тоді не було єпископа, тому запросив Кошіцького ієрарха, щоб той приїхав уділити перше Причастя. Єпископ Ткач прибув з візитом на тиждень до Закарпаття і в цей період відвідав парафії від Великого Березного до Довгого». Багато тих, котрі тоді були дітьми згадують про велику урочистість – свято свого першого Причастя, з нагоди якого Святу Месу очолював єпископ Алойз.
Згодом архієпископ Кошіц неодноразово допомагав, щоб парафії теперішньої Мукачівської дієцезії отримали пасхал. Він добре знав чим є комуністична влада, адже у своєму житті зазнав переслідування за служіння. Алойз Ткач був висвячений у 1961 році. У 1975 р. йому було заборонено виконувати священицьке служіння і до 1983 року працював водієм трамваю та був лісничим. У цей період Святі Меси звершував таємно.
Теперішній очільник Конференції єпископів Словаччини архієпископ Бернард Бобер визнає, що покійний емерит був для нього взірцем витривалості та доброчинності у багатьох речах. Зокрема архієпископ Алойз Ткач був понад 100-кратним донором крові, усиновив дітей в Африці, яких ніколи не бачив, але підтримував їх у навчанні. «Ніколи не хизувався цим. Це були, здебільшого, мовчазні жести дарування», – каже архієпископ Бобер.
Перше фото: Peter Zimen