У суботу, 16 жовтня, єпископ-емерит Антал Майнек разом з молоддю зі Сторожниці, що поблизу Ужгорода, взяли участь у загальнословацькій зустрічі, для чого їм було потрібно подолати всього 30 кілометрів.
14-16 жовтня відбулося 88 Паломництво Радості під гаслом «Вільні любити» у словацькому містечку Вісока на Угом. Тут знаходиться пасторальний центр для молоді в пам’ять про Анну Колесарову (словаки називають її Анка – прим. ред.), де відбувається багато зустрічей для молоді, а також для сімей. Опікується цим центром отець Павло Гудак. Цьогоріч виповнилося 4 роки як Святіший Отець Франциск підписав декрет про визнання А. Колесарової блаженною. Свята Меса з цієї нагоди відбулася у місті Кошіце 1 вересня 2018 року. Блаженна Анна у віці 16 років, захищаючи свою дівочу чистоту, померла мученицькою смертю – була вбита у рідному місті наприкінці ІІ Світової війни у 1944 році російським солдатом.
У метричній книзі, що збережена до нашого часу, є запис отця Антона Лукача, генерального вікарія для тодішнього Ужгородського деканату, до якого належала і ця територія. Примітка, зроблена отцем біля імені померлої, свідчить: «Hostia sanctae castitatis», що означає «жертва святої чистоти». Перед смертю мучениця чистоти ще змогла висповідатись та прийняти святе причастя.
Запрошений на зустріч у Вісокей над Угом єпископ-емерит Антал Майнек заохотив до участі також молодь Мукачівської дієцезії. На зустріч поїхали 4 дівчат та 2 юнаків зі Сторожниці, що знаходиться неподалік Ужгорода та словацького кордону.
Під єдиним гаслом зустрічі «Вільні любити» темою суботнього дня були слова: «Правда Ісуса нас визволить і дасть нам радість». Про це говорили та роздумували увесь день. Насичена програма дня, що мав свою тему, сповнила емоціями всіх учасників: конференції, спілкування у групах, свідчення і на завершення – Свята Меса, яку очолив єпископ Антал.
Свою проповідь єпископ почав запитанням: «Що таке вічне життя?». Розмірковуючи далі, промовив: «Ісус нас навчає, що вічне життя – це пізнання Бога. А якщо пізнання Бога є вічним життям, тоді вже тут можемо почати Його шукати, слухати і вчитися від Нього. Адже Господь у своєму земному житті навчав, оздоровляв та звільняв людей». Єпископ Антал пригадав присутнім, що Бог кожного любить. Підсумовуючи, проповідник сказав до молоді: «Ви тепер тут, оскільки захотіли зустрітися з Ісусом, бути з Ним і слухати Його».
Це не перший візит єпископа Антала до місця спомину блаженної Анни Колесарової. Цього літа єпископ-емерит зважився відвідати Вісоку на Угом з молоддю на велосипедах. «Це не було легко, – каже єпископ. – Але з Божим благословенням ми змогли вранці поїхати туди, де для молоді була чудова програма, і ввечері – повернутись».
«Дуже рада, що наша молодь зі Сторожниці, змогла взяти участь в цій зустрічі разом з єпископом Анталом, – каже учасниця зустрічі Сандра Штилиха. – Тема «Вільні любити», на мою думку, є дуже актуальною сьогодні.
Ми живемо в час, коли справжня свобода затерта та неправильно інтерпретована. Сьогодні багато хто запитує: чи існує свобода взагалі? Чи справді ми можемо бути вільними? А що таке свобода насправді і як її досягти? Чи можу я поєднати свободу з любов’ю? Всі перелічені питання і навіть більше обговорювалися у групах, де кожен міг висловити свою думку та поділитися своїми переживаннями. Опісля нас чекала конференція з отцем, на якій він розповів нам про свій життєвий шлях, відповів на питання, які турбували кожного, допоміг знайти золоту середину між справжньою свободою і любов’ю.
Також нам розповіли власне про сам центр Анки Колесарової та про те, яка доля спіткала цю дівчину. Вечір закінчився чудовою Святою Месою спільною з єпископом та іншими священниками».
«Організатори прийняли нас дуже тепло та привітно: зустріли нас на самому кордоні, нагодували смачненькими бутербродами та чаєм. Пояснили програму дня та відвезли вже на саме місце зустрічі, де ми познайомилися із молоддю зі Словаччини. Нас розподілили у різні групи, де ми спілкувалися, обговорювали питання, які торкалися теми зустрічі.
Особисто для мене ця зустріч стала новим відкриттям. Зрозуміла для себе, що ми є вільними людьми, але водночас – залежні: від телефонів, інтернету, школи, праці, грошей, кохання… Щоб такого не було ми мусимо ясно розуміти для чого ми створені, для чого нас створив Господь. Не для того, щоб годинами сидіти в інстаграмі чи фейсбуці, чи змушувати свою другу половинку змінитися, бути іншою людиною. Ми мусимо давати волю любові насамперед до ближнього та Бога.
На завершення була прекрасна лекція від чудової людини – священника – отця Франциска. Він також заспівав для нас та зіграв вигадану пісню за 5 хвилин. Це було феєрично. Закінчилося все душевною службою, на яку прибуло багато священників.
Хочу від усієї молоді подякувати Богу та єпископу та за таку можливість – бути на цій зустрічі», – поділилася своїми враженнями Сандра Мазютинець.
Текст: Тетяна Решетар
Фото: учасники зустрічі та Domček