Роздуми на ІІ Неділю Великого Посту з проповіді о. Антона Єдінака

Ми розпочали 40-денний піст.

У цьому періоді, є три важливі для людини напрямки: молитва, піст, милостиня.

Молитва – потреба відкрити своє серце для Бога, і віддати Богу із свого серця все те, що маємо у ньому, від знесилення, різних гріхів, аж до нашого щоденного переживання.
Піст – це відмова від поганих звичок, бо через свою жертву хочемо приєднатися до жертви Ісуса Христа.
Милостиня – це добро, яке робимо для того, щоб через наше життя був прославлений Небесний Отець.
Все це вимагає від нас багато зусиль. А, насправді, якщо я (кожен з нас), як людина намагається іти слідом за Ісусом, то приходимо до певного моменту, починаємо думати зовсім інакше.

Якщо ми вірні Богові у будь-якій ситуації і дотримуємося Закону Божого, тоді Бог, є моїм спасінням і Він дає мені радість життя. Якщо я, намагаюся щоденно розмовляти з Богом, прислуховуватися до Божого Слова, то Бог промовляє до мого серця.

Як жити?! Як краще вчинити?!

Бог веде тією стежкою, яка на перший погляд є дуже складною і важкою, яка вимагає багато сил, але ця стежка, якою Бог веде, зробить мене великою людиною.

Людина, яка живе без Бога і Божого Слова, то вона будує світ по своєму бажанню, і без огляду на те, що є навколо неї, може зробити багато насильства і навіть РОЗПОЧАТИ ВІЙНУ.

Якщо ми, беремо свої щоденні хрести в одному напрямку, будемо любити і прощати, якщо в такому напрямку будемо йти з любов’ю і прощенням по життю, і у важкі наші дні, тоді Божа Благодать зійде на нас, тому, що моє серце закрите на зло.

Ніколи не забуваймо іти за Богом. Це вимагає витривалості: щоденно бути вірним, намагатися щодня відновлювати свою любов, кожного дня шукати і розмовляти з Богом.

Джерело