ЗАКЛИК
Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій 
залишатись шляхетними незалежно від обставин
“Коли людина говорить матюки, вона не тільки опоганює, бруднить свої уста, але і ллє бруд у вуха оточуючих, розбещує їх змістом матірщини, наводить на погані думки – сіє зло, навіть коли сама цього не усвідомлює, бо кожне слово несе в собі інформацію, яка впливає на нашу свідомість, формує і змінює її. Мова людини відображає її внутрішній духовний стан. Бо з повноти серця – уста промовляють.”

(Зі Звернення Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій про потребу протидії лихослів’ю від 29.04.2010 р.)

Дорогі браття і сестри! Шановні співвітчизники!

Ми ввійшли в третій тиждень життя в умовах воєнного лихоліття. Попри всі жахіття які ми переживаємо, будучи свідомим своєї відповідальності перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, ми усі – шляхетні воїни Світла – не маємо права дати запанувати над собою лихим думкам, лихим словам, а тим більше ділам у цей час особливого випробування нашої гідності та шляхетності.

Будучи на стороні Світла Божої Правди мусимо завжди пам’ятати, що нашим ворогом є темрява – диявол, принципом діяльності якого є зводити людські душі будь-якими способами. Це його тактика – сіяти між людьми насіння злоби, гніву, жорстокості, ненависті, нечистоти, лихослів’я, що завжди є неодмінними супутниками війни.

Маючи даровану з безмежної любові до нас Творцем свобідну волю, ми можемо вибрати зло і далі його ширити, спочатку в своєму серці, потім навколо – і так творити суспільство темряви. І навіть коли переможемо у цій війні, то будемо ще довгі роки помагати дияволу сіяти насіння злоби, ненависті, гніву і лихослів’я. Плоди з такого посіву будуть пожинати майбутні покоління, які матимуть неспокій, ворожість, нездатність вповні полюбити, нездатність відшукати своє щастя, бо вони змушені будуть переймати те, що було вщерть посіяне нами.

Ми ж маємо вибрати добро і, разом із тим, стати учасником побудови нового суспільства, з новими – Божими стандартами, яке обов’язково принесе свої прекрасні плоди. Може ми закладемо лише маленьку цеглинку в цю будову любові, яку Бог хоче збудувати у своєму задумі, але коли кожен додасть по цеглинці – то яка ж велика і красива буде будівля! Стримаймо наші уста, щоб не промовити матюк, і це буде цеглинка в світлу будову нашого прекрасного майбуття.  

У цьому плані, найбільше проявляється вся сутність нашої боротьби, бо ворог, який напав на нас, повсюдно проявляє свою диявольську одержимість через нелюдську жорстокість та лихослів’я. Не сміймо уподібнюватись до нього!

Просімо в Бога допомоги, щоб Він допоміг нам відігнати від серця диявольські спокуси, а дав свій мир нашому серцю, влив свою любов, а відтак буде перемога, яка дає нетлінні вінці вічного життя, яка спонукає самого Бога стати в обороні свого народу. Молімося сьогодні за те, щоб зберегти вірність Богові, щоб люди не втрачали віри в Нього і Його справедливість і не падали духом. 

Завершуємо наш заклик проханням з вищезгаданого звернення: «Ми просимо власників різноманітних ЗМІ та видавців усвідомити свою відповідальність перед Всевишнім, теперішнім та прийдешніми поколіннями й не допускати проявів низькопробної вульгарщини у підпорядкованому вам ефірі, на шпальтах газет і журналів та сторінках книг. І нехай укріпить і благословить Всевишній нас усіх на цьому праведному шляху». 

З повагою і благословенням!

Київ, 12 березня 2022

Джерело – vrciro.org.ua