Євхаристія у перекладі з грецької означає подяка. Коли ж Євхаристія подячна, то це подячна подяка, котра лине з глибини серця.

Саме така урочиста подячна Служба Божа була відслужена ординарієм Мукачівської Дієцезії Анталом Майнеком з нагоди 25-річчя єпископських свячень.

Розділити радість, а цим самим помножити її, приїхали Митрополит Львівський Мєчислав Мокшицький та його секретар о. Андрій Легович, ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський, єпископ-емерит Харківсько-Запорізької дієцезії Мар’ян Бучек, а також президент Карітас-Спес України о. Петро Жарковський, який виголосив проповідь. З достойними гостями також співслужили цю Месу наші вікарії – о. Євген Фізер та о. Сергій Герзанич.

Звертаючись до ювіляра та до всіх присутніх о. Петро у проповіді пригадав історію як теперішній єпископ Антал прибув на місії у Закарпаття, що належало тоді як і вся Українська Республіка до Радянського Союзу. Молодий францисканець отець Антал, котрий вже служив на ниві Господній, знов почув голос Божий і покірно прийняв запрошення на місії, де мав очолити цілу дієцезію, ставши її першим єпископом. Проповідник порівняв цю позитивну відповідь з поведінкою Авраама, котрого Бог покликав словами: «…вийди із землі своєї…».

У 1989 р. тут було 43 римсько-католицькі храми і великий брак священників. За ці роки частина храмів було повернуто державою, а частина побудовано нових і тепер у дієцезії 95 храмів. Вісім священників, що служили на цих теренах наприкінці 80-х років, були похилого віку і вже відійшли до вічності, тепер дієцезія має близько 40-ка священників і це вже переважно місцеві.

У Римі 6 січня 1996 р. папа Йоан Павло ІІ, тепер святий, уділив єпископські свячення отцю Анталу Майнеку. Гаслом свого служіння він обрав слова «Бог – моя сила».

На кінець урочистої Меси гості та парафіяни висловили свої привітання і побажання ювіляру, а також всі присутні разом з хором, що гарно прикрасив Месу своїм супроводом, заспівали подячний гімн Te Deum.

Недільна Меса у Мукачеві закінчується особливо – благословінням дітей та сімей, котрі очікують дитину. Тож цього разу благословляли єпископи, що викликало радість на багатьох обличчях.

Вдячність робить щасливим і того, хто дякує, і того, хто приймає подяку. Вдячність несе радість. Внутрішньої Вам сердечної радості та правдивого щастя, як сказав у проповіді о. Петро Жарковський: «це коли тебе розуміють, люблять і бояться тебе втратити»! Молимося разом з Вами і молимось за Вас, Отче-єпископ Антал.

Тетяна Решетар