6 червня в Закарпатському обласному палаці дитячої та юнацької творчості “Падіюн” зібралися сповідники справжніх просімейних цінностей, щоб обговорити загрози, які є в нашій державі для такої важливої інституції як СІМ’Я. В обговорені брали участь представники 10 районів та громад нашої області, науковці, журналісти, представники державних установ, громадськості, місцевого самоврядування, Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. Захід був не багаточисельним але наповнений змістовними доповідями та обговореннями.

В світлі тих антисімейних починань, спостерігачами котрих ми є зараз – марш рівності, намагання МОН впровадити в навчальні програми, як норму, ЛГБТ ідеологію під соусом боротьби за права пригноблених – цей форум виглядав як проблиск світла в темряві безнадії. Ці антисімейні починання нашої влади, які нав’язуються через міжнародні фонди, є основними зовнішніми загрозами для СІМ’Ї.  Ці зовнішні загрози підсилюють ефект тих  внутрішніх проблем, які присутні в «українській сім’ї» ( лише 10 % сімей в Україні є ефективними у виконанні своїх задач ).

Основними меседжами, які особливо прозвучали і якими б хотів поділитися:

• Не бути байдужими до всіх негативних процесів, які відбуваються в нашій державі, активно протидіяти загрозам, з якими ми зустрічаємося.
«Не бійся ворогів – у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів – у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і вбивство».     Б. Ясенський

• Сім’я – це місце, де молодь має навчитися будувати стосунки, будувати сім’ю – це перша і основна інстанція. Якщо перша інстанція, з тих чи інших причин, цю функцію не зможе виконати, то підстраховувати має друга – школа, і відповідні програми вже чекають на узгодження в МОН.

• Не діти є нашим майбутнім, а ми є майбутнім наших дітей. Чого вони від нас навчаться таким і буде їхнє життя.

• Перебільшений індивідуалізм, який зараз стрімко шириться в світі – гірше егоїзму, будує високі стіни в спілкуванні між людьми, а також між чоловіком і дружиною, та дітьми в сім’ях.

• Відповіддю на соціально-економічні загрози має бути доктрина соціальної справедливості, де заробітна плата має бути заробітною платою сім’ї, а не індивіда.

• Батько має бути присутнім в житті дітей «вчасно» це дорівнює «завжди», бо кожен етап розвитку дитини потребує присутності батька в певній своїй формі.

• Кожна сім’я проходить певні етапи розвитку та дозрівання, але на жаль багато українських сімей вище 2 рівня розвитку, із 7 можливих, не досягнули.

• Не більшість творить зміни, але активна меншість.

Нам як християнам, мабуть, вже на часі задати собі питання:

«Чи я розумію роль сім’ї, як творіння Бога, на шляху до Божого Царства та свого спасіння?»

Учасник форуму Арнольд Костка,
ГО «Сім’я і життя»