Молитва «Отче наш» та ламання Євхаристійного хліба, тобто, «обряди Причастя» стали темою чергової катехизи Папи Франциска про Святу Месу, яку він виголосив під час загальної аудієнції, що в середу, 14 березня 2018 р., відбулася на площі Святого Петра у Ватикані. Ці обряди, як зауважив Святіший Отець, продовжують прославу та благання Євхаристійної молитви спільним проказуванням молитви «Отче наш», що не є просто однією з багатьох християнських молитов, але – особливою «молитвою Божих дітей».
«Коли ми молимося, проказуючи “Отче наш”, – пояснив він, – ми молимося так, як молився Ісус. Це молитва, яку звершував Ісус і навчив її нас, коли учні попросили Його: “Учителю, навчи нас молитися так, як Ти молишся”. Й Ісус молився саме так. І це прекрасно молитися так, як молився Ісус».
Отож, сформовані «Його Божественним навчанням», ми відважуємося звертатися до Бога словами: «Отче». Як пише святий Павло, ніхто не міг би по-родинному звертатися до Бога «Abbà-Отче», «не народившись від Бога» і «без спонуки Святого Духа». І над цим, за словами Папи, варто замислитися, адже можемо зустріти чимало людей, які проказують «Отче наш», але «не знають, що говорять». Бо Він є Отцем, але «чи ти відчуваєш, кажучи “Отче”, що Він є Отцем, твоїм Батьком, Батьком людства? Чи підтримуєш стосунки з цим Батьком?». Коли молимося «Отче наш», ми єднаємося з «Отцем, Який нас любить», але це відчуття, що ми є Його дітьми, «нам дає Святий Дух».
«Хіба якась молитва може краще приготувати нас до таїнственного причастя з Ісусом, ніж та, якої Він нас навчив? Жодна, лише ця», – вів далі Наступник святого Петра, додаючи, що крім Святої Меси, ми проказуємо цю молитву вранці та ввечері, під час утрені та вечірні, й таким чином, синівське наставлення щодо Бога та братерське – щодо ближнього «надають християнську форму нашим дням».
«В Господній молитві, тобто, в молитві “Отче наш”, просимо про “щоденний хліб”, в якому вбачаємо особливе посилання на Євхаристійний хліб, якого ми потребуємо для того, щоб жити як Божі діти. Просимо також про “відпущення наших боргів” і для того, щоб бути гідними отримати Боже прощення, зобов’язуємося прощати тим, які нас скривдили», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що «це не є легко», й про цю благодать «ми повинні просити» в Бога словами: «Господи, навчи мене прощати так, як Ти простив мені». Врешті, просимо про визволення від лукавого, що відділяє нас від Бога та ділить між собою.
Папа звернув увагу на те, що ці прохання «дуже придатні для того, щоб приготувати нас до Святого Причастя». І, в дійсності, все, про що просимо в молитві «Отче наш», продовжується в молитві священика, який каже: «Визволи нас, Господи, від усякого зла і обдаруй наші часи миром». А своєрідною печаттю цього є обряд миру: спочатку призивається Христа та дар Його миру, миру, що є іншим від того, що походить зі світу, і проситься, аби Він спричинився до зростання Церкви в єдності та мирі. За цим слідує спеціальний жест.
«В римському обряді обмін знаком миру, з давніх-давен поставлений перед Причастям, спрямований на Євхаристійне сопричастя. Згідно з пересторогою святого Павла, неможливо причащатися з одного хліба, що робить нас одним Тілом у Христі, не визнавши себе примиреними братерською любов’ю. Христовий мир не може вкоренитися в серці, нездатному жити братерством та відновлювати його після того, як зранило його», – сказав Святіший Отець, наголошуючи, що мир і здатність прощати «нам дає Господь».
Після знаку миру йде «ламання хліба», що ще в апостольських часах стало назвою «всього Євхаристійного богослужіння». Цей жест, який Ісус звершив під час Тайної Вечері, став «об’явлюючим жестом», завдяки якому вони розпізнавали Його після воскресіння. Ламання хліба супроводжується призиванням «Божого Агнця»: цими словами Іван Предтеча вказав на Ісуса, як Того, «Хто забирає гріх світу».
«Біблійний образ агнця говорить про відкуплення. В Євхаристійному хлібі, розламаному за життя світу, молитовний збір розпізнає істинного Божого Агнця, тобто, Христа Відкупителя, благаючи його: Помилуй нас … даруй нам мир», – сказав Папа, підсумовуючи, що ці прохання допомагають нам приготуватися до «участі в Єхаристійній трапезі, що є джерелом сопричастя з Богом і ближніми».
Джерело – uk.radiovaticana.va