Подяка у 15-у річницю візиту в Україну святого папи Йоана Павла ІІ

26 червня у храмах дієцезії відбулись подячні богослужіння за відвідини України Папою Римським Йоаном Павлом ІІ у 2001 році. Нині святий, а тоді наступник Петра на землі, відвідав Київ та Львів з пастирським візитом.

У Борисполі першими словами Папи були: «Я довго очікував цього візиту й ревно молився, щоб він міг здійснитись. Нарешті, з глибоким хвилюванням і радістю, я зміг поцілувати улюблену землю України. Дякую Господеві за цей дар, яким Він мене сьогодні обдарував.

Історія зберегла імена двох Римських Архиєреїв, які у далекому минулому прибули аж до цих місць: святого Климента Першого, наприкінці першого сторіччя та святого Мартина Першого, у половині сьомого сторіччя. Вони були заслані на Крим, де й померли, як мученики. Їхній теперішній наступник, навпаки, прибуває до вас в атмосфері радісного прийому, прагнучи стати паломником до славних храмів Києва, колиски християнської культури всього європейського Сходу.

Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові.
Приходжу, спонуканий любов’ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь» (З промови 23.06.2001 р.)

Вдячний Богу за свій приїзд, Йоан Павло ІІ під час прощальної церемонії дякував усім, хто був присутній у ті дні на зустрічах, а це 2 млн. людей. Зокрема він сказав: «Зі зворушенням прощаюся з Вами, і у ваших особах прощаюсь із народом України, що його я у ці дні мав нагоду краще пізнати. В особливий спосіб моя думка лине до мешканців Києва та Львова, які прийняли мене, а також до всіх тих, що прибули з інших міст та країн, щоб зустрітися зі мною… З великою тугою покидаю сьогодні цю землю, перехрестя народів та культур, з якої більше ніж тисячу років тому Євангеліє почало поширюватись та закорінюватись в історичній та культурній дійсності народів Східної Європи. Усім вам та кожному зокрема хочу ще раз сказати моє щире: ‘Дякую!’» (З промови 27.06.2001 р.)

А тепер дякували ми. Дякували Богу за той візит, після котрого, менш ніж за рік, 27 березня 2002 року мукачівський єпископ Антал Майнек став ординарієм, а Апостольська Адміністрація Закарпаття була піднесена до рангу дієцезії.

Тетяна Решетар