Чи молодь є надією Церкви, або ж Церква є чи має бути надією молоді?
Чи молодь є надією Церкви, або ж Церква є чи має бути надією молоді? Відповідь на це питання шукали на міжнародному симпозіумі, що відбувся у Кракові в Університеті Йоана Павла ІІ 13 – 16 квітня цього року. Учасниками даного симпозіуму були молодіжні делегації з Польщі, Словаччини, України, Білорусії, Румунії та Німеччини. Україну представляла делегація студентів 1-го та 3-го курсів Теологічного інституту ім. св. Йосифа Більчевського Львівської архідієцезії латинського обряду, серед яких було два представники Мукачівської римо-католицької дієцезії (студенти 1-го року навчання).
Основним акцентом роздумів та головних тез у доповідях учасників симпозіуму, становило висловлювання св. Йоана Павла ІІ стосовно того, що надією Церкви є молодь. Про це під час відкриття сказав примас Польщі кардинал Станіслав Дзівішь: “Йоан Павло ІІ робив ставку на молодь та завжди ставив до неї високі вимоги. Вже як Папа, з самого початку понтифікату, звертався до молоді, говорячи що вони є надією Церкви та світу”.
До речі, даний симпозіум відбувався у рамках підготовки до Світового дня молоді (СДМ) 2016, що послужило ще однією нагодою пригадати усім нам про вагомий внесок святого Папи Йоана Павла ІІ – засновника світових днів молоді та всіляко заохочував практику їх проведення. Роздумуючи над самою ідеєю СДМ та користю, яку вони приносять молодим католикам, кардинал Дзівішь зауважив, що такі зустрічі є доброю нагодою для катехизи, оскільки “СДМ стали значущим досвідченням віри та єдності, адже молодь, розмовляючи з Ісусом, змінює світ”.
Тому мені цікаво відмітити першого доповідача о.проф. Матея Островського з доповіддю на тему “Молодь в очах Пап під час представлень на СДМ”, який звернув увагу слухачів на ставлення Намісників Петра до молоді. Папи, бачачи геополітичні та культурні тенденції сучасного світу, розуміють, які виклики (світу) щодня приймають молоді католики. На зустрічах з молоддю під час Світових днів молоді для відновлення та оживлення єдності з Христом не оминаються, а навпаки, постійно піднімаються актуальні питання, а саме: особисті відносини з Ісусом, питання кризи віри, антропологічні питання – ким є людина та сенс її життя? Піднімаються не менш важливі проблеми у проповідях Пап до молоді – це взаємовідносини з Церквою та питання свободи, адже часто можна стикнутися з висловлюванням “Христос так, Церква – ні”. Молодь дуже чутлива до вад світу. З цієї чутливості народжується бажання змін, бажання покращити світ, але часто-густо такі пориви набирають бунтівного забарвлення, виливаються у протести. Але Святіші Отці і в цьому бунті побачили позитивні тенденції – молодь ставить запитання та шукає на них відповіді.
Підсумовуючи доповідь отця та базуючись на проповідях Святіших Отців можна зробити висновок основної ідеї симпозіуму – заклик до молоді, щоб вони уважніше вдивлялися у сучасний світ, зауважували його минущість. Отець-професор додав, що велику шкоду молодому поколінню приніс матеріалізм, як економічний так і ідеологічний, який привів до десакралізації життя. Він нагадав слова сучасного папи Франциска: “Час проведений без Бога є пустим”.
На симпозіумі піднімалися теми катехиз, а саме, чи катехизи є шансом формації сучасної молоді; питання релігійного виховання у школах, як міст між молодими людьми та Церквою; теми Нової євангелізації, як нового стилю та нового шляху.
Від української делегації виступив студент 3-го курсу Теологічного інституту Сергій Іванюк із доповіддю на тему «Християнська формація молоді на Західній Україні (її сучасний стан та перспективи)». Доповідач проаналізував та відмітив ситуацію у Церкві на території Західної України та шляхи християнізації молоді. Сергій також звернув увагу і на виклики, які постають перед українською молоддю і на те, як Церква допомагає гідно відповісти на них. Особливо акцентувалося те, що Україна довгий час знаходилася під ярмом атеїстичної системи і що це призвело до практичного зникнення релігійного виховання у родинах та школах.
Але, не дивлячись на минуле, зазначив Сергій Іванюк, молодь починає активно проявляти себе у житті Церкви, що помітно з кількості спільнот та рухів, які діють при храмах на території Західної України.
Окрім наукових виступів учасники симпозіуму мали змогу відвідати побувати у санктуарій Божого Милосердя, санктуарій св. Йоана Павла ІІ, замок Вавель, прогулятися центром міста, а також відвідати Нову Гуту.
Хочется подякувати тим, хто організував та допоміг нашій делегації прийняти участь у симпозіумі: о. Матею Островському – професору Університету Йоана Павла ІІ, о. Яцеку Уліашу – директору Теологічного інституту ім. св. Йосифа Більчевського, о. Яну Віанею Сокальскому OFM – за організацію поїздки та п. Любі Кондрак – секретарю Теологічного інституту за допомогу у оформленні документів.
Дмитро Калиновський ОРs, м. Ужгород
[imagesizer path=”images/stories/molodj-2016″ width=”150″ class=”imgsizer”]