Шанувати природу значить шанувати Творця

Шанувати природу значить шанувати Творця

Дорогі браття і сестри у Христі, шановні наші співгромадяни!

Наближається час святкування найважливішого християнського свята – Великодня. Це свято приносить нам радість з приводу перемоги Божого Сина над смертю. Кожна віруюча людина духовно готується до цього світлого дня Христового Воскресіння. Поряд з духовною підготовкою люди доброї волі не забувають і про народні звичаї та традиції, пов’язані із цією величною подією: готують спеціальні смачні страви, які здаються ще більш смачними і бажаними після тривалого стримування в дні Великого посту, виготовляють крашанки і писанки тощо.

Ми хочемо сьогодні звернути увагу наших вірників на величезну екологічну проблему нашого краю, пов’язану зі спалюванням автомобільних шин у Великодню ніч. На щастя, цей звичай характерний не для всіх районів Закарпаття, але все-таки поширений в області, особливо в Мукачівському, Іршавському, Хустському та деяких інших районах. Це дійство приваблює багато молоді, однак воно не має нічого спільного із пасхальними християнськими традиціями нашого краю. У Пасхальній літургії є дуже важливою присутність світла як символу нашого Господа Ісуса Христа та Його Воскресіння, бо Він сказав: «Я є світло світу». Звичай же спалювати шини за своєю суттю має негативний вплив на довкілля. Ми ж часто, особливо не замислюючись про наслідки, спалюємо покришки автомобільних коліс заради більш ефектного вогнища. При цьому в небо піднімаються клуби чорного диму з неприємним запахом. Ця кіптява містить близько 20-ти отруйних для людини і довкілля сполук I-III класу токсичності, які відносяться до бензопіренів та нітрозамінів – сполук, які є доведеними канцерогенами. Відтак живі організми, що перебувають у зоні задимлення, ризикують захворіти токсичною пневмонією, яка супроводжується руйнуванням легеневої тканини та іншими ураженнями бронхо-легеневої системи, а на місці згаслого вогнища залишається пляма покаліченої землі, де довгий час нічого не зможе рости… Продукти деструкції гуми осідають на території всієї околиці і також є небезпечними для здоров’я людини і всього творіння.

В цьому звичаї не відчувається радість світлого свята Христового Воскресіння. Вона затьмарюється клубами чорної кіптяви, страхітливим смородом та похідними захворюваннями. Де тут можна отримати насолоду від весняного чистого повітря, де місце очікування розквіту нового життя? Готуючись до Великодня, ми маємо можливість покаятися і звільнитися від гріхів, серед яких важливе місце займають гріхи перед Божим творінням – природою, так звані, екологічні гріхи. Адже екологічне покликання християн передбачає зміну способу мислення, стилю життя, звільнення від стереотипів минулого і появи нових цінностей у нашому житті.

Завжди потрібно мати на увазі, що Творець дарував нам створіння – природу для дбайливого використання, тому ми повинні відповідально ставитися до довкілля і відповідним чином планувати і вести свою діяльність. Якщо ж Ви вирішили продовжувати старі традиції розпалювання великодніх багать, будьте відповідальними і послідовними, дотримуйтесь правил цього звичаю: не паліть у багаттях гумові шини, поліетиленові або пластикові предмети! Не забруднюйте природу, а тільки сприяйте її розквіту!

Хочемо подякувати також тим парохіям, які прислухались до наших минулих звернень і уникали розпалу багать із автомобільних шин чи навіть зовсім відмовились від цього звичаю.

Бажаємо провести Великодні свята в радості, чистоті і прославі нашого Творця і Спасителя.

м. Ужгород
10 квітня 2014 р.