8 березня

8 березня

8 березня… теплий день… свято жінки і в душі –
Весна. І сонечко грайливо пестить тіло, а серце в тиші.
На Хресній Дорозі, в Перечині, переживає муки й біль Христа
В молитвах, роздумах… а в кожного із нас душа проста.

Підноситься у вись у небеса. Словами з серця вихваляє,
На колінах перед стоянням кожним, голову схиляє.
Роздумує серце людське. І думає за що
Тебе Спасителю, цей грішний світ, що Ти – ніщо?
Що ти ніщо. Ти посміховисько просте… і глузував…
Словами зневажав. Вінком тернистим увінчав.
Жорстоко, не по-людськи бичував й немилосердно він тебе розп’яв –
Цей світ… Він смертний гріх на душу свою взяв.
Стояння за стоянням проходили ми всі –
Терціари з Мукачева і Ключарок, і дітки наші всі малі,
Які дорогою різнокольорові квіточки зривали
І біля кожного стояння щиро, з дитячою любов’ю залишали.
Хресну Дорогу ми пройшли і в серця свої взяли
Вічну любов Спасителя Христа. І всі ми зрозуміли,
Що Спаситель взяв на хрест наш егоїзм, всі скоєні гріхи і зло,
Тільки б наше серденько було святе і з вірою жило.
Віталія – Марія, с. Ключарки