Свята Місія Римсько-Католицької Церкви в м. Рахів

«Спаси Свою Душу!» – під цим гаслом розпочалась Свята Місія Римсько-Католицької Церкви в м. Рахів, Ціпцерай та Ділове. Це є історична подія, тому що останній раз в нашій парафії Свята Місія відбулася в 1937 році. Проповідування Слова Божого в ці дні віднови у нашій громаді, було покладено на місіонерів св. Вікентія, які приїхали з Києва та Кракова –  о. Станіслава Ірісік, о. Михайла Талапканич, о. Йозефа та с. Наталія з ордену Сестер милосердя св. Вікентія де Поля.

З 14 по 21 жовтня 2012 року парафіяни Римсько-Католицької Церкви святого Яна Непомукського були запрошені та взяли участь у священній Місії, знайшовши час для Бога і самого себе. Урочисте відкриття Святої Місії відбулось на недільній Святій Месі. Для нашої громади це: «…історичний момент, але перш за все святий момент…» – цими словами настоятель церкви отець-декан Ласло Микуляк розпочав Святу Месу та офіційно передав ключ від храму о. Станіславу та о. Михайлу які на час Святої Місії стали настоятелями парафії. о. Михайло звернувся до вір′ян, що вони повинні відкрити свої серця цим ключем, щоб Божа любов до кожного особисто доторкнулася та сприяла в переміні наших сердець.
Кожен день приносив щось особливе! Були різні науки для дітей, молоді, подружніх пар, жінок, чоловіків, а також відвідування хворих, які є невідємною частиною в житті нашої парафії. Ці науки були також супроводжуванні щоденною молитвою перед Пресвятою Євхаристією, під час Адорації де також в тихій молитві кожен звертався до Бога з різними проханнями.

Були цікаві зустрічі для дітей перед Причастям та після Причастя зі с. Наталією, яка на конкретному прикладі діленні хліба поміж дітей приблизила Тайну Вечерю під час якої Ісус установив Пресвяту Євхаристію. З дітьми після Причастя с. Натілія та о. Михайло говорили про Десять Божих Заповідей які є конкретними настановами стати щасливими.

Під час зустрічі з молоддю яку провела с. Наталія на тему «Любов» стало зрозумілим якою повинна бути безкорислива християнська любов.  Була висвітлена цитата о. Михайлом, яка торкнулась кожного присутнього і наштовхнула на роздуми – «Ми створені з любові та для любові», щоб кожен особисто дав розяснення як він розуміє, що таке любов. Молодь повинна була описати це одним словом.  Торкнулась с. Наталя теми «Гріх», який багато разів закриває правдивий погляд на любов до ближніх, а також пізнання Христа в ближньому.

На час цієї Святої Місії ми не забули про відвідування хворих. с. Наталія під час трьох днів з вівторка по четвер, з вуликою радістю відвідувала хворих та розмовляла з ними на різні теми, кожен з хворих від душі з нею поділилися своїми переживаннями. с. Наталія повертаючись від хворих була наповнена радістю, що змогла хоть трішки пережити частини з їхнього життя про яке вони розповідали. Знаємо, що страждання та хвороба є невідємною частиною у житті кожної людини, але ми переконані в тім, що даючи сенс стражданню ми приєднуємось до страждання Христа, який заради нашого відкуплення страждав на Хресті. Через страждання яке ми даруємо Богу показується сила нашої віри.  Отці місіонери відвідували хворих, уділяючи їм Святе Таїнство Сповіді, Євхаристії та Єлопомазання, яке для них стало підтримкою на дорозі за Христом.
Сподіваємося що Місійні науки під час Святої Меси на тему «Віри, Надії  та Любові, а також про Гріх та Прощення» не залишило байдужими наші серця, але пробудило бажання відновити своє життя з Христом та стало поштовхом на нашій внутрішній переміні до кращого, але ця переміна не можлива без участі на Святих Таїнствах. Якщо в нашому житті бракує молитви, сповіді та Пресвятої Євхаристії, то ми усвідомлюємо, що це не можливо без Христа. Тільки Христос який приходить під час Пресвятої Євхаристії до нашого серця здатний цілковито змінювати наше серце по відношенню до себе та ближніх. 

Найбільш вражаючою для кожного присутнього була участь маленьких дітей та жінок, які очікують народження немовляти. Близько ста дітей прийняли участь та отримали Благословення після Святої Меси. Не можливо не згадати активну присутність цих немовлят, вони проходилися по церкві, танцювали, плакали, а це все було прославленням та співом для Бога, яким вони хотіли виразити свою участь на Святій Месі.
Свідоцтвом нашої віри була Хресна дорога на Буркуті, під час якої зі свічками в руках ми йшли від стації до стації і кожен з нас  роздумовував над стражданням Христа.  На цвинтарі – коли ми разом молились за наших померлих – о. Йозеф поділився з присутніми вірниками думкою, яку він прочитав на одному з памятників нашого цвинтаря: «Покинутими є ті про яких забули, а вічно живуть ті яких люблять».

Запрошеними були гості п. Маріанна з м. Ужгород Громадська організація «Міцна родина», яка говорила на тему «Родина»  та п. Едіта з м. Сваляви, яка представила Асоціацію Чудодійного Медальйона. Кожен з присутніх отримав Чудодійний медальйон на якому написана молитва «О Маріє, без гріха зачата, молись за нас, що до Тебе прибігаємо».  Свідоцтво про зцілення від алкоголю та наркотиків розповіли нам гості з м. Львів. Свідоцтво двох молодих людей засвідчило для всіх присутніх, що спасає Господь помазанця Свого.

Ми щиро дякуємо отцям місіонерам за проповідування Слова Божого в ці дні та духовної віднови нашої громади. Дякуємо за підтримку, розраду та надію, які є дуже важливі у житті кожної людини. Ми впевнені в тім, що роздуми з якими ви ділилися, навчали нас під час Святої Місії не залишаться тільки в наших серцях, але як свідки віри ,якими ми повинні бути, ми з радістю хочемо поділитися із тими з якими щоденно будемо зустрічатися.

Також отці місіонери не будуть забутими в наших серцях, але щоденно будемо їх супроводжувати в своїх молитвах, які є дуже потрібними на їхніх Місійних дорогах.

Дякуємо о. Ласло Микуляку, який є настоятелем та деканом Верхньо -Тисянського деканату, за те, що дбає про своїх вірників та не забув про їхню духовну віднову, яка є важливою у житті всієї парафіяльної громади.

Думаємо, що не були байдужими та відкрили наші серця на цей час порятунку, коли Христос стукав у двері нашого серця під час цієї Святої Місії.