У своїй недільній проповіді Святіший Отець звернув увагу на те, яким повинно бути наставлення учня, що готується до зустрічі з Господом Богом.

Наше життя – це подорож до вічності, тож ми повинні розвивати свої дарування на землі, але не забувати про те, що наша батьківщина – небо. Про це роздумував Папа Франциск, зустрічаючись у неділю, 11 серпня 2019 р., з вірними, які опівдні зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, щоб послухати його повчання, проказати молитву «Ангел Господній» та отримати Апостольське благословення.

Підперезані стегна

Коментуючи уривок з 12-ї глави Євангелії від святого Луки, Святіший Отець підкреслив, що Ісус закликає Своїх учнів до «постійної пильності», аби не пропустити той момент, коли Бог проходить через наше життя. Як спосіб переживання цієї пильності Він пропонує: «Хай будуть підперезані ваші стегна і хай горять ваші світильники».

Як підкреслив Наступник святого Петра, «підперезані стегна» є образом, що вказує на наставлення паломника, готового пуститися в дорогу. «Йдеться про те, щоби не вкорінюватися в зручних й заспокійливих місцях перебування, але з простотою та довірою відкритися на перехід Бога через наше життя, віддатися волі Господа Бога, що веде нас до наступної мети», – сказав він, додавши: «У дійсності, той, хто довіряє Богові, добре знає, що життя віри не є чимось статичним, але що воно динамічне. Життя віри – це постійний шлях до завжди нових етапів, на які день за днем вказує Сам Господь».

Запалені світильники

Крім того, вимагається тримати свої світильники запаленими, тобто, бути готовими просвітлювати пітьму ночі. Це, за словами Папи, означає «жити справжньою та зрілою вірою», яка спроможна просвітити численні «ночі» життя. А щоб світильник віри не погаснув, його потрібно постійно «заправляти» зустріччю з Ісусом «у молитві та слуханні Його слова».

«Цей світильник зустрічі з Ісусом на молитві та в Його слові ввірений нам для добра всіх: отож, ніхто не може відсторонено сховатися у впевненості власного спасіння, не цікавлячись іншими. (…) Справжня віра відкриває серце на ближнього та спонукає до конкретної спільності з братами й сестрами, насамперед, з тими, які перебувають в потребі», – підкреслив Святіший Отець.

Готовність до зустрічі

У цьому контексті Ісус розповів притчу про слуг, які очікують повернення свого пана з весільної гостини, представляючи ще один аспект пильності, яким є «бути готовими до останньої та остаточної зустрічі з Господом». «Блаженні ті слуги, пан яких, прийшовши, застане їх на сторожі… І якщо прийде і в другу, і в третю сторожу, і знайде їх так само, то блаженні вони», – каже Христос, чим нагадує, що «життя є мандрівкою до вічності», а тому ми «покликані подбати про те, щоби всі наші таланти принесли плоди», але ніколи на забуваючи про те, що «ми не маємо тут постійного міста, а шукаєм майбутнього», як писав святий Павло.

«В цій перспективі, – додав Папа, – кожна мить стає цінною, тому потрібно жити й діяти на цій землі, зберігаючи в серці ностальгію за небом».

Вічна радість

Підсумовуючи, Святіший Отець зазначив, ми не можемо збагнути, в чому полягає ця «найвища радість», яку Ісус порівнює до пана, який знайшовши слуг, що не сплять, «підпережеться, посадить їх і, підійшовши, буде служити їм».

«Вічна радість раю проявляється саме так: ситуація перевернеться, й не будуть вже більше слуги, тобто, ми служити Богові, але Сам Бог служитиме нам. Ісус вже відтепер це робить: Він молиться за нас, бачить нас і благає Отця за нас, Ісус – наш слуга. Такою буде остаточна радість. Думка про остаточну зустріч з Отцем, багатим милосердям, наповняє нас надією та спонукає до постійного дбання про наше освячення і будування більш справедливого й братерського світу», – сказав Папа, побажавши: «Нехай же нас у цьому Своїм материнським заступництвом підтримує Діва Марія».

Джерело – www.vaticannews.va