З Тобою, Добрий Пастире, я житиму завжди…
 

Як часто я у житті блукаю, а Ти мене шукаєш… Як часто я ховаюсь від Тебе, а Ти мене знаходиш… Як часто я відкидаю Твою доброту, а Ти мені все рівно її даруєш… Чому Ти це робиш? Невже я заслуговую на Твою доброту? Ти кажеш: “Так, бо я – Твій Пастир Добрий, який віддав своє життя за тебе, щоб ти був щасливий.” І зрозуміти це я намагаюсь, але інколи не розумію, та зрозуміла головне, що Ти мій Пастир Доброти, Світло правди – Батько мій.
В Ключарках, у четверту Великодню Неділю, ми святкуємо парафіяльний відпуст Доброго Пастиря. Чекали ми цей день з нетерпінням, готувались до цього свята з великою любов’ю. Прибирали на подвір’ї, щоб було чисто і гарно, а особливо великої уваги приділили оздобленню храму всередині. Гарний настрій, на обличчі усмішки, на душі спокій і мир.
На наше свято Доброго Пастиря зійшлось багато вірників з різних парафій. Співслужили та молились разом з нами греко-католицький священик о. Олег, православний священик о. Василь, а також дорогий нам      о. Сворад з Фрідєшова, які прийшли разом зі своїми прихожанами.
“Слухайте голос Пастиря!” – такими словами, у своїй проповіді, звернувся до всіх нас о. Флоріан, який був запрошений на наше свято й очолив Урочисту Євхаристію. “Бог чекає від вас перемін! Слідуйте за Господом!” Але ми цього так мало робимо… У кожного з нас є певні обов’язки, певна відповідальність перед сім’єю, наша робота, наші діти… У цій повсякденній суєті, ми часто забуваємо про Бога, ми не слідуємо за нашим Добрим Пастирем. Нам у житті дуже часто здається, що жити у любові і мирі, бути щасливим – це означає жити у достатку, ні в чому собі не відмовляти… А це все земне – лише тимчасове, і замислившись, ти зрозумієш, що твоє щастя – в Ісусі, в Його любові, доброті і милосерді. Тільки Він може дати тобі щастя, і не тимчасове, а вічне. Можливо хтось уже це зрозумів, а хтось і досі блукає, як заблукана овечка. Та знаймо, що наш Добрий Пастир завжди нам вірний. Коли ти заблукав у житті, Він знайде і пригорне до свого люблячого серця.
Одна мудра людина сказала: “Богу – серце, людям – усміх, собі – Хрест”. Давайте так і жити!
Після Служби Божої, всі присутні почастувалися місцевими «шетименями».

Коли на серці біль і страх
Прийдем до Тебе,
Пастир наш.
Потішиш Ти і обіймеш,
До серця свого пригорнеш.
І смуток, біль геть відійде,
А в серце радість
й мир прийде.
Навіки будь із нами Ти –
Наш вірний Пастир
Доброти…

Віталія, с. Ключарки