Папа: Кожен з нас – цінний камінь в будові Церкви

У Божій будівлі жоден камінець, навіть найменший, не є даремним, бо в Ісусових руках навіть найменший камінчик стає коштовним камінням. На цьому наголосив Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 27 серпня 2017 р., євангельський уривок про визнання святого Петра на шляху до Єрусалиму.

За словами Святішого Отця, цей уривок зі Святого Письма є одним з ключових на шляху Ісуса разом з Його учнями. Настав момент, коли Христос «хоче перевірити, якої точки досягла їхня віра в Нього». Спочатку Він запитує, що про Нього кажуть люди, на що апостоли відповідають, що люди вважають Його пророком. Далі Ісус звертається безпосередньо до них: «А ви що кажете, ким я є?».

«Отим “а ви” Ісус рішуче відокремлює апостолів від натовпу, немовби кажучи: а ви, що перебуваєте щодня зі мною та знаєте мене зблизька, чи ви збагнули щось більше? Учитель очікує від Своїх вищу та іншу відповідь, порівнюючи із загальною думкою. І, в дійсності, саме така відповідь випливає із серця Симона, званого Петром: “Ти Христос, Син Бога живого”», – сказав Папа, звертаючи увагу на те, що з уст Петра злинули слова «більші від нього, слова, які не походять із його природних здібностей», але «натхнені Небесним Отцем», Який об’явив першому з Дванадцятьох справжню ідентичність Ісуса.

І з цієї відповіді Ісус розуміє, що завдяки вірі, дарованій Отцем, з’явився «стійкий фундамент», на якому можна будувати Свою спільноту – Церкву. Тому й каже Симонові: «Ти, Симоне, Петро, тобто, скеля, і на цій скелі збудую мою Церкву».

«Також і сьогодні з нами Ісус хоче й надалі будувати свою Церкву, отой дім з надійним фундаментом, але в якому не бракує тріщин і який постійно потрібно ремонтувати. Завжди. Церква завжди потребує бути реформованою, відновлюваною, як і в часах св. Франциска з Ассізі, – сказав Наступник святого Петра. – Ми, очевидно, не почуваємося скелями, а лише маленькими камінцями. Однак, жоден камінчик не є даремним, більше того, в руках Ісуса найменший камінець стає цінним камінням, тому що Він його бере, дивитися на нього з лагідністю, обробляє Своїм Духом та встановлює на належному місці, яке відвіку замислив і де він може бути найкориснішим для всієї будівлі».

Святіший Отець підкреслив, що «кожен з нас є маленьким камінчиком», але перебуваючи в Ісусових руках, «бере участь в будові Церкви». І всі стали «живим камінням», бо Ісус вчиняє його живим, даючи йому повноту життя, повноту Святого Духа, повноту любові. Це означає, що кожен має «місце та місію в Церкві», яка є «спільнотою життя, збудованою з величезної кількості камінців, що формують єдину будівлю під знаком братерства й сопричастя».

Далі Папа зауважив, що ця євангельська розповідь пригадує нам про те, що «Ісус хотів для Своєї Церкви також і видимий центр сопричастя у святому Петрі», який також «не є великим каменем», але саме «в руках Ісуса стає центром сопричастя». Він перебуває «у Петрі та в його наступниках, що несуть відповідальність першості, яких від самих початків Церкви ототожнювано з Єпископами Риму, міста, в якому святі Петро й Павло дали свідчення крові».

«Ввіряймося Марії, Цариці Апостолів, Матері Церкви. Вона перебувала у світлиці поряд зі святим Петром, коли Святий Дух зійшов на Апостолів та спонукав їх вийти назовні й звіщати всім, що Ісус – Господь, – підсумував Святіший Отець. – Нехай же сьогодні наша Мати підтримує та супроводжує нас Своїм заступництвом, аби ми повністю здійснили ту єдність і сопричастя, за які Ісус і Апостоли молилися і за які віддали життя».

Після проказування молитви «Ангел Господній» Папа Франциск скерував свою думку до Азії, яка потерпає від повеней: «Дорогі брати й сестри, – сказав він, – минулими днями великі повені уразили Бангладеш, Непал та північну Індію. Висловлюю свою близькість населенню та молюся за жертви й за тих, які страждають задля цього стихійного лиха».

Перебуваючи думками в цьому регіоні, Глава Католицької Церкви пригадав про те, що й надалі надходять повідомлення про переслідування народності рохінджа, корінних мешканців штату Ракхайн у М’янмі: «Хочу висловити їм свою близькість. А всі ми піднесімо молитву до Господа, аби врятував їх та пробудив у людях доброї волі бажання їм допомогти, щоб їм було гарантовано усі права».

Джерело – uk.radiovaticana.va