У перший день 2024 року, в урочистість Пресвятої Богородиці Марії, Мукачівський єпископ Микола Лучок ОР очолив Святу Месу у кафедральному соборі св. Мартина Турського.
Насамперед він зауважив, що починаємо цей рік 2024 з урочистості Богородиці і це спонукає нас роздумувати над тим, яким чудовим чином прийшов Ісус – через жінку, через людину. «Він прийшов у наш світ і надалі приходить, особливо, на кожній Святій Месі. … Бог приходить у цей світ через людину, через Церкву, через нас. Бог приходить у цей світ через мене і через тебе. З однієї сторони, ми приходимо прийняти Божу благодать і з другої сторони – дати Бога цьому світові, який так спраглий миру. А мир може принести лише Ісус Христос», – сказав єпископ.
Пригадавши ще раз присутнім приспів псалму та слова першого читання, у проповіді Мукачівський ординарій звернув увагу на те, наскільки залежить від нашого теж благословення чи Бог благословляє цей світ. «Одним з таких глибоких відкриттів було для мене, коли я усвідомив те, що Бог кожну мить благословляє кожну людину на землі. Подумайте про це: немає такої миті, коли би Бог не благословляв своєю любов’ю, своєю добротою, своєю силою, своєю мудрістю. Немає такої миті, немає такої людини, яку би Бог не благословляв! Особливо, відколи прийшов Ісус посеред нас. Ми отримали повноту благословення через Ісуса Христа, але щоби це благословення прийняти є одна умова – мені потрібно відкрити серце на це благословення так, як Марія відкрила серце на Духа Святого, на Слово Боже. Так і мені потрібно відкрити своє серце і прийняти Боже благословення».
Єпископ Микола вказав на те, що через війну в Україні та у світі, через події, які тепер відбуваються, ведеться боротьба за наші серця – лукавий робить все, щоби нас закрити на Боже благословення. «Як він робить? Його прості дії – це брехати і лякати. А що ми робимо? – Закриваємо наше серце. І хто тоді там панує? Там тоді панує ворог, який лякає; ворог, який спричинився до того, що ми закрили своє серце на Боже благословення». Ключ на це все є у наших руках, у нашій голові. «Ось цей час, який ставить перед нами конкретне питання: Ти віруєш, що Ісус переміг темряву? Ти віруєш, що Він переміг смерть? Ти віруєш, що Він переміг гріх? Ти віруєш в те, що від тебе залежить скільки благословення буде в цьому світі? Ти в це віруєш? Ти робиш свою частину, свою відповідальність? Ти благословляєш цей світ? Ти молишся за цей світ? Зранку встаєш і що ти робиш?.. Бог благословляє мене і вас кожну мить! Це є дар, що ми з вами сюди приходимо. Тому що спільними зусиллями через спів, через читання, через визнання нашої Віри, через присутність пастиря, через тайну сповіді, через присутність Ісуса в Пресвятих Дарах – це велика можливість відкритися на Його благословення, приймати Його і бути благословенням».
Далі Мукачівський єпископ наголосив на важливості ранкової молитви, що відкриває нас на прийняття Божої благодаті, на те, що участь щонеділі і на кожній урочистості у Євхаристії – це питання виживання, щоб витримати цей тягар і тиск темряви, який щораз більше відчувається. «Бог на міру важких часів дає відповідну благодать, але нам її потрібно приймати. Потрібно ставати на коліна зранку молитися «Отче наш», «Радуйся, Маріє», до Архангела Михаїла, з молитовника Утреню, хто що лише може… Брати вервицю в руки. Потрібно вчитися спільно не новини дивитися і фільми, а в першу чергу спільно молитися Розарій один, другий, третій. Щоби цю благодать приймати і щоби бути благословенням для світу, ідеально би було якби ми щомиті були відкриті на Боже благословення. Нам потрібно до цього ідеалу прагнути.
Потрібно максимум відкрити серце, хто може – прийти на Святу Месу щоденно. Якщо зранку, властиво, ми відкриваємося, читаючи Слово Боже, ми насичуємося і тоді протягом дня будемо ходити в цьому благодатному стані. Хоча важкі умови, то все-таки ми отримуємо відповідну силу, мудрість і достатньо благодаті на те, щоби кожну мить рухатися далі.
Коли ми не приймаємо благодать, ми не несемо благословення в цей світ. Ми прямо відповідальні (кожний з нас) за те, скільки добра і миру є в цьому світі через нашу відкритість на Бога, через нашу відкритість на Його благословення. Ми дуже часто цього не усвідомлюємо.
Добра новина заключається в тому, брати і сестри, як би ми далеко не були, скільки би ми не зробили якихось помилок, що – кожна мить є добра для того, щоби змінити напрямок свого життя. Кожна мить, кожна мить! Навіть, якщо ти багато часу втратив, але тепер усвідомлюєш собі, що потрібно щось змінити в своєму житті, потрібно взятися за ту вервичку, потрібно взятися за те, щоби мінімалізувати погані новини, а зміцнити свій розум і серце через добру новину, через читання Євангелія кожний день. Кожна мить добра для того, щоби змінити свій спосіб життя. І Бог дає тобі відповідну силу для того, щоб ти це робив».
Якщо перейдемо до життя у благословенні, то будемо творити простір благословення. «Ось що є нашим завданням – щоби наші спільноти стали місцем особливої присутності Божої, де люди, які приходять, можуть доторкнутися до Бога, який посеред нас. Просімо Богородицю, яка народила Бога, щоб Вона навчила нас мати відкриті серця і ‘народжувати’ Ісуса у сучасному світі через дар Його присутності посеред нас у Церкві», – підсумував єпископ Микола.
Євхаристія завершилася спільною молитвою до Архангела Михаїла і традиційним благословенням дітей.
Текст і фото: Тетяна Решетар