Монах…

Вірність, віра, сила духу, любов і доброта. У світі цім жорстокім – це «малий куточок раю».
Його знайти не важко, він завжди поруч біля тебе, але спочатку своє серденько відкрию і себе цілком пізнаю…
Якщо правди на землі всім серцем прагнеш, ти її знайдеш. Якщо гординю «Я» в собі не маєш, якщо сама у себе закохана не будеш!..
Пораду, допомогу, мудрі настанови – ІСТИНУ ЖИТТЯ шукать почнеш і лише до Нього ти прийдеш…
Він – цілитель, утішитель, вчитель і апостол.., він – ясновидячий пророк, бачить твої переживання, смуток!..
Бачить кривди і насмішки, у серці боротьбу. Бачить те, як серце ранили слова…
Бачить серденько твоє і душу розкриває. Бачить сльози жалю на твоїх очах…
Бачить все, що твориться в твоїй душі. Він допоможе, адже Він – МОНАХ!!!

Він дивиться на мене й каже: «Дочко, за неприятелів молись, їм зла ніколи не бажай. Глузують, сміються над тобою – вони сміються над собою…
А ти вірою кріпись, щодня за них молись, будь сильна і завзята, бо вони з «лукавим побратимом блукають, як сліпі ягнята», хизуючись собою.
Не падай духом, дочко люба, я помолюся над тобою і сили в боротьбі зі злом додам, щоб ворог відступив, до тебе не підходив і не ображав…»
Помолився наді мною дорогий МОНАХ і такі іще слова додав: «Бог люблячий і милосердний, терпеливим і смиренним у небесах місце вже приготував».
МОНАХ – посланець Божий на землі, без нього важко у житті, без нього душенька блукає…
Без Нього віра не горить – згасає, без нього в світі СВІТЛА мало, якого кожен з нас шукає…
Без Нього між людьми неприязнь і пітьма, лицемір’я-зло-БРЕХНЯ, ненависть і гординя…
Він, мій люблячий МОНАХ, – віра, сила, світло, мужність, мудрість і покора, якого кожен день потребує спраглая душа моя…
Йому, в земній мандрівці тимчасовій, я серце розкриваю. Він зі мною разом по життю іде.
Все, чим дихаю-живу, він бачить, знає доленьку мою. Довгі роки зі мною був, та по волі Божій залишає, як той «покірний перелітний ПТАХ».
За Ними я сумую і згадую з любов’ю, плекаючи в своєму серці їхню мудрість – ІСТИНУ ЖИТТЯ, плекаючи їх вірні почуття.
О, як нелегко бути їм МОНАХОМ, перелітним ПТАХОМ, залишаючи близьких і рідних серцю, та Вони нас залишають, бо хочуть йти дорогою Христа, яка веде їх в вічне майбуття…
Ми пам’ятаємо Вас завжди, наші дорогі МОНАХИ найпрекрасніші перелітні ПТАХИ…
29.06.2016 р.

Віталія-Марія, с. Ключарки