Упорядники програми для наступного Тижня молитов за єдність християн пропонують тему для роздумів, яка торкається форм дискримінації, що потребують спільних зусиль задля об’єднання на користь справедливості.
 
Про це пише Vatican News.

Наближається Тиждень молитов за єдність християн, який від 18 до 25 січня відбуватиметься на тему: «Навчіться добро чинити; шукайте справедливості» (Іс 1,17). Тему та тексти, призначені для роздумів, приготувала група християн із США на запрошення Ради Церков Міннесоти, що об’єднує численні протестантські та православні громади, і з якою Католицька Церква підтримує тісні стосунки.

Ця структура, створена в 1947 році в результаті злиття різних екуменічних організацій, присутніх в США, охоплює понад один мільйон членів різних конфесій. Головними завданнями Ради є служіння біженцям, міжрелігійний діалог, дбання про соціальну та расову справедливість. У вересні 2020 року ця структура запустила десятирічний проект «Правда та надолуження», який має на меті запропонувати шлях примирення, щоб вилікувати рани расизму у Міннесоті, наслідуючи метод, яким у Південній Африці долалися наслідки апартеїду.

Історична пересторога
У екуменічних моліннях, запропонованих на Тиждень молитов за єдність християн, міститься гімн Wakantanka taku («Які то величні діла твої, Господи»), який було перекладено мовою дакота та поміщено у посібнику. Це зроблено з метою виявити прихильність до корінних народів США. Гімн завершується рішучим утвердженням віри у воскресіння мертвих: «Благослови нас життям безконечним, життя вічне з Тобою». Ці слова пов’язані з конкретною історичною подією, коли їх неустанно повторювали, чекаючи на страту, тридцять вісім військовополонених корінних мешканців, страчених у Манкато, штаті Міннесота, 26 грудня 1862 року. Місіонер-єзуїт Оґюстен Раву (1815-1906), якого дуже любили корінні мешканці Дакоти, був близький з жертвами до кінця. У листі до свого єпископа отець Раву свідчив: «Побожність, з якою в’язні слідували за моїми молитвами, наповнила моє серце розрадою». Ці події ознаменували кінець повстання в Дакоті, яке почалося 17 серпня 1862 року і було спричинене недотриманням договорів, корумпованістю чиновників і, як наслідок, голодом, який поширився серед корінних американців.

Починаючи від 1862 року, Дакота щороку 26 грудня згадує тридцять вісім осіб, які померли, молячись до Господа, «Творця землі й неба, Який щедро надає дари існування та вічне життя разом із Ним». Тепер же гімн нагадує про «токсичні ідеології», за допомогою яких протягом століть виправдовувалася експропріація земель корінних народів і тривалі послідовні акти несправедливості, скоєні проти них.

Шукання єдності через лікування ран минулого
У брошурі для Тижня молитов за єдність християн 2023 знаходимо також слова із 137 псалма, які сьогодні резонують в серцях тих, до кого ставилися як до чужинців в інших країнах або на їхніх власних землях, подібно як це сталося із африканцями, поневоленими та забраними до Америки, а також з тубільцями, замкненими у резерваціях. Таким чином, як зазначають упорядники, йдеться про заохочення почути плач болю корінних американців і афроамериканців через пряме посилання на трагічні історичні події та через запрошення до спільної молитви, з якої виникають конкретні зобов’язання. «Турбота про інших, служіння їм і любов до них виявляють не те ким є ближній, якому служимо, а те, ким є ми. Як християни, ми повинні єднатися в нашому обов’язкові любити інших і піклуватися про них, так само як Господь піклується про нас і любить нас. Тільки так чинячи, ми живемо своєю вірою і ділимося нею через наші дії на служінні світу», – читаємо у посібнику для Тижня молитов за єдність християн.