Гріх, віра і довіра – великопісні реколекції у храмі св. Мартина

З 13 до 15 березня у мукачівській парафії св. Мартина проходили великопісні реколекції для україномовної спільноти. Проводив їх отець-францисканець Павло Шевчук з Середнього.

Першого дня реколекціоніст вказав на перше падіння людини, що дало наслідки для всього людства. А щоб порівняти духовний стан сучасної людини з досконалою любов’ю о. Павло наблизив нам стан Адама і Єви до гріхопадіння, вказавши водночас на те, якою є досконала любов. Для цього розповів приклад про вчителя та учня, які були у дорозі і зголодніли. Коли ж зайшли у їдальню, щоб поїсти, то учень взяв собі рибу і смачно її їв, сказавши при цьому: “Я люблю рибу!” На що вчитель йому відповів: “Якби ти насправді любив рибу, то зробив би для неї акваріум, турбувався про неї і милувався нею. А ти ж не любиш її! Тобі подобається цей смак на твоєму язику…” “Любов – це не тоді, коли мені комфортно біля когось, але тоді, коли я можу щось дати іншій особі,” – підкреслив проповідник.

Наступного дня під час роздумів ми перенеслися у пустелю, де гадюки кусали ізраїльтян і ті помирали. І тільки ті, хто підняв голову вверх після укусу, щоб з вірою подивитись на мідного змія, залишалися жити. “Тепер, ми з такою ж вірою повинні дивитись на хрест,” – заохотив о. Павло.

Третього дня проповідник розгорнув роздуми про поняття “віра” і “довіра”, поставивши питання: “Чи справді може бути віруючою людина, яка знаходиться далеко від Бога, яка не приходить до храму?” Віра може породжувати емоції, але емоції не є вірою. І якщо “віра – це локомотив, а емоції – це вагони, то вагони не можуть пхати паровоза”, – пояснював реколекціоніст. “Дуже важливою складовою є довіра Богу. Коли ми хочемо вказувати Богу як має бути у нашому житті, тоді починаються у нас трагедії, тобто ми Господу маємо так довіряти, щоб Йому не заважати. Господь все зробить у нашому житті!” – підкреслив о. Павло. Та водночас закликав, щоб ми навчилися слухати те, що Бог хоче від нас, а не тільки представляли Йому свої бажання. Підсумовуючи він сказав, що віра – це наша відповідь Господу на Його Слово і дію у нашому житті і вона повинна бути завжди насичена. Для того, щоб досягти цього можемо навчатись з життя святих.

Закінчуючи роздуми проповідник закликав: “ставити на перше місце те, що говорить Господь. Конференції не зроблять чуда у нашому житті. Чудо може зробити наша віра, то поставмо собі запитання – чи я живу життям віри? Якщо ні, то треба старатися цю віру здобувати вдивляючись у жертву Ісуса Христа”.

Наприкінці Служби Божої від імені настоятеля і всієї парафії о. Руслан Стрижак подякував о. Павлу за глибокі роздуми під час цих реколекцій для мукачівської спільноти.

Тетяна Решетар