В географічному центрі Закарпатської області розташоване с. Довге, в якому був розміщений кістко – туберкульoзний санаторій із 1946 р. з такими недугами тут лікувались хворі з цілої Закарпатської області.
Корпуси колишнього санаторію були розміщені в пристосованих приміщеннях. 1-ий корпус – колишня жандармерія, а 2-ий корпус -будинок, де проживала дитяча письменниця Марійка Підгірянка. В післявоєнні часи ці приміщення були в доброму стані і умови на той час буди задовільні. Хворі, які страждають туберкульозом кісток і суглобів – це важкохворі люди, потребують довгострокового та комплексного лікування. У таких хворих не рідко зустрічається параліч, кульгавість, а то і неможливість навантажувати кінцівки. Такі хворі тривалий час прикуті до ліжка, ходять на милицях, їздять на візках. Вони потребують особливого догляду та підходу. Весь медичний персонал прикладає максимум зусиль, щоб таких хворих покласти на ноги.
В останній час умови нашого санаторію не відповідають сучасним вимогам. Тоді, в 2002 р. санаторій був ліквідований, а було відкрите 7-ме відділення від обласного клінічного територіального медичного об’єднання (ОКТМО) “Фтизіатрія”, для лікування хворих із кістково-суглобовою патологією.
Розпочався капітальний ремонт першого корпусу. Це пристосоване відділення перетворилось на справжню лікарню. Дерев’яні вікна замінили пластиковими, сан. вузли та палати та проведено газ.
В 2002 р. після закінчення ремонту першого корпусу 7-го квітня, що співпадає з міжнародним днем здоров’я, було відкрито каплицю “Пресвятої Діви Марії”. Статую до каплиці подарував о. Петро Жарковський. Цю каплицю освячували священики всіх конфесій с. Довге: римо-католицький о. Адріан Коваль, греко-католицький о. Степан Лях, православні о. Іван Чижмадей та о. Василій Сливка. Майже щовечора біля каплиці можна почути різні молитви, у яких хворі люди просять Бога про одужання. Всі конфесії дружно на різних мовах моляться розарій, “Отче наш”, “Господи помилуй і спаси нас”. Бувало так, що хворі не знали ніяких молитов, і навіть були атеїстами, а тут біля каплиці “Діви Марії” стали віруючими і навчились молитися, бо лише щира молитва і міцна віра у Бога допомагає хворим одужати, стати на ноги, а працівникам додає сили на лікування та догляд за такими хворими.
26-го серпня цього року завершився ремонт другого корпусу нашого відділення.
“Без Бога – ні до порога “- це головний девіз всіх медичних працівників 7-го відділення ОТКМО “Фтизіатрія” та інших. Тому перед заселенням другого корпусу відбулося його освячення. В цій церемонії брали участь о. Василій – православний священик Московського патріархату та греко-католицький дяк, які на даний час є пацієнтами нашого відділення, а також римо-католицький о. Адріан Коваль, парох с. Довге. Присутніми були лікарі, середні та молодші медичні сестри та інші працівники відділення, хворі. Щира молитва у дружній атмосфері надихала всіх хворих різних конфесій на міцну віру у Бога та одужання, а весь медичний персонал на сумлінну працю. Завершився молебень піснею “Многая літа” для хворих та працівників відділення.
Після такої церемонії пацієнти та працівники не поспішали розходитись. У всіх був піднесений та святковий настрій, легкість та радість на душі, а віра у Бога ставала ще сильнішою.
Завантажується ...