Наш похід почався збором на залізничному вокзалі м. Мукачева ввечері о 19.30 год. О 5-ій ранку ми прибули до Шепетівки, де нас сердечно зустрів о.Петро Жарковський. На його парафії ми мали теплий сніданок та Службу Божу, після чого і почався наш піший похід до чудотворної ікони Божої Матері у Бердичеві. Найбільше було паломників з нашої області -52 осіб, а разом з іншими паломниками до Бердичева нас дійшло 581. По дорозі до нас кожного дня хтось приєднувався.
Перший нічліг була у Полонному, де ми мали Службу Божу, після якої гостинні місцеві парафіяни забрали всіх по домівках на нічліг. Вранці після Служби Божої з благословенням на подальшу ходу до нас приєдналися паломники з Білорусії – з Будслава.
Дорогою було йти цікаво і зовсім не важко. Весь час нас супроводжував спів невгамовних Яни та Оксани з Шепетівки та двох гітаристів.
У дорозі нам нічого не бракувалою. Крім наших рюкзаків на плечах, де були лише необхідні речі: керамат, миска, ложка, чашкою, а інші речі довозились машиною. Майже кожні 2 години ми мали півгодинні зупинки на відпочинок, куди нам постійно підвозили питну воду. Весь час також нас супроводжувала машина медичної допомоги та автопатруль.
Не менш важливою частиною нашого паломництва були конференції та молитва Розарію. В дорозі були навіть музичні привітання та поздоровлення з днем народження для іменинників.
На кожний день був свій девіз: напр., 1 день – «бути другом»; 2 день – ділитися з усього серця, 3 день- свідчити сміливо християнську віру, 4-ий день- говорити правду з любов’ю.
Другу нічку ми провели у Романів-ці, де нашим нічним відпочинком були приміщення в школах. Кожний день нашої ходи-паломництва починався зі Служби Божої.
Перед самим Бердичевом на зупинці відпочинку відбулись також нагородження тих, хто йшов сім’єю або більшістю з сім’ї. Такими були родини,що йшли з 3-ма, 4-ма, 5-ма дітьми. Найчисленнішою була сім’я, де разом з батьками йшли 8 дітей. Наймолодша паломниця була Вікторія-5 місяців, а найстарший паломник мав 72 р.
У Бердичеві, оскільки нас було багато, паломників розділили на нічліг по школах, у монастир та по домівках місцевих прихожан. Після вечері була Божа Служба, оглядини Санктуарію та особисті молитви. Відпустова Служба Божа звершилася просто неба – біля храму в урочистій атмосфері. Туди були принесені також напередодні мощі Блаженного Івана Павла ІІ, що, на мою думку, додавало ще більшого духовного настрою та натхнення. Кравчук Оля, м. Мукачево
Завантажується ...