«Життя – не перегони. Простуй ним поволі. Послухай музику». Цими словами розпочиналися листи-послання, які очікували кожного, хто зважився, знайшов час, виявив бажання бути учасником реколекцій для чоловіків і жінок від 60 років і старших, які з шаною та любов’ю було організовано у реколекційному Домі Милосердного Отця, духовному осередкові Мукачівської дієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Здається, що покоління 60 + – це ті, які прожили життя, мають великий життєвий досвід. Та насправді – це ті, яким часто бракує уваги, розуміння, любові. Впевнена, що цим і керувалися організатори реколекцій, тому що вже з перших хвилин приїзду нас оточили турботою, увагою, синівською любов’ю.
Це була не просто група людей, де були чоловіки і жінки віком від 60, 70, і 80 +, – це була спільнота, яку об’єднувало бажання рухатися вперед у Божому світлі, у радості пізнання Господнього слова. Це був час, коли, за словами отця Євгена Фізера, людина дає можливість Господеві наново зібрати людське серце, яке розбите незгодами, сумнівами, негараздами. Це був час Божого Провидіння, Любові, миру, радості та живого спілкування у Господі.
До цього часу не покидає відчуття душевного спокою і піднесення, наспіваного пташиним хором у ранкові години, росою, яка переливалася діамантами, шумом зеленого лісу, пахощами липи, м’яти та чебрецю – краси, так дбайливо створеної Всевишнім.
І серед цієї краси – свідчення тих, які відверто ділилися радощами і незгодами, досягненнями та проблемами. Серце переймалося розповіддю отця Йозефа Трунка, який із щирою усмішкою засвідчив про великі дива, які вчинив Падре Піо для його рідних. Серце билося у такт молитви і роздумів під час Адорації Пресвятих Дарів, які з такою чутливістю і любов’ю супроводжував спів Віолетти Усти. Серце раділо, коли під час Святої Меси всі разом прославляли Господа під супровід молоді Мукачівської дієцезії. Серце співало разом із сімейним ансамблем Олексія Тулюка. Серце переймалося турботою про тих, хто воює, хто, за словами капелана Віталія Новака, щиро стоїть у бою за нас…
Ці реколекції оновили наші серця, і ми ще раз переконалися, що «як би не змінювалося становище людини, Божа любов не зменшується. «Я ж тебе не забуду, – говорить Всевишній через пророка» (Папа Лев ХІV на VІ Всесвітній День людей похилого віку).
Життя – не перегони. Простуй ним поволі. Послухай музику.
Щира подяка за музику.
Текст: Олена Пинзеник
Фото: о. Євген Фізер






