Через Державного Секретаря Святого Престолу Папа надіслав вітання учасникам семінару про душпастирство людей похилого віку, який у Ватикані організувала Дикастерія у справах мирян, сім’ї та захисту життя.

Про це пише Vatican News.

«Міст до неба. Вчення крихкості в часи сили» – одноденний семінар на таку тему, присвячений темі душпастирства людей похилого віку, у середу, 10 червня 2026 р., організувала Дикастерія у справах мирян, сім’ї та захисту життя. Державний Секретар Святого Престолу кардинал Пʼєтро Паролін надіслав його учасникам вітання від імені Святішого Отця, адресоване на ім’я кардинала Кевіна Фаррелла, префекта згаданої дикастерії, зазначаючи, що «в сучасному суспільстві старість є складною порою та багатою перспективами, тому для Церкви, яка в літніх людях завжди вбачала важливу присутність, ваша ініціатива має велике значення».

Сенс і цінність крихкості

У посланні читаємо, що в багатьох частинах світу люди поважного віку досі мають чимало енергії, яку віддають на служіння громаді, про що свідчать різні форми волонтерства. Однак, «старість порушує ще один, глибший і важливіший аспект християнського життя: питання цінності слабкості». Адже піднесення середнього віку є продовженням крихкого етапу старості, що ставить запитання про сенс цієї життєвої пори. «Яку цінність надати тим довгим рокам, які чоловік чи жінка можуть прожити у стані фізичної чи психічної немічності? З якою християнською перспективою слід проживати цей час? Як звіщати, що людське життя завжди, на всіх своїх етапах, зберігає свою безмежну гідність?» – йдеться у зверненні, згідно з яким, цей семінар покликаний допомогти в пошуках відповідей на ці запитання.

Справжнє віровчення

Кардинал Паролін навів слова Папи Лева XIV, який під час проповіді до учасників ювілею молоді ствердив, що крихкість «є частиною тієї дивовижі, якою ми є». Отже, вона має «духовну та спільнотну» цінність, нагадуючи нам про те, що ми залежимо одні від одних і потребуємо Бога. Папа Франциск, у свою чергу, говорив про неї як про «магістеріум», який може «багато чого навчити людство нашого часу». Насамперед, показуючи, що «цінність життя не визначається мірилом ефективності чи самодостатності», а на основі «здатності любити й приймати любов, дарувати й отримувати».

Блаженні лагідні та сумирні серцем

«Суспільство, в якому ми живемо, перебуває під пануванням логіки результативності та суперництва, через що сила сприймається як демонстрація могутності й має тенденцію переростати у зловживання. Ми бачимо це на міжнародній арені, де, на жаль, війна знову стала поширеним стратегічним інструментом. Але ми помічаємо це й у повсякденному житті, у тому, як ми ставимося одне до одного», – читаємо в посланні, яке завершується нагадуванням про те, що Церква не перестає пропонувати євангельське послання, яке каже, що блаженними є «лагідні та сумирні серцем».