Інтерв’ю з архієпископом Альдо Каваллі, Апостольським візитатором на парафії, де відбуваються можливі об’явлення.
Про це пише Vatican News.
«Меджуґор’є – це звичайне місце, без чогось особливого, але воно завдяки благодаті стало духовним місцем, куди приїжджають люди з усього світу. Вони приїжджають і там починають молитися». Про це в інтерв’ю ватиканським медіа сказав 78-річний архієпископ Альдо Каваллі, який все життя присвятив служінню Святому Престолу в нунціатурах, а в листопаді 2021 року Папа Франциск скерував як Апостольського візитатора до невеликого села в Боснії та Герцеговині, яке за останні сорок років стало одним з найвідвідуваніших Марійських осередків у світі. 2024 рік був важливим для Меджуґор’я: у травні Дикастерія доктрини віри опублікувала нові норми щодо імовірних надприродних явищ, які полегшують схвалення відповідної набожності, не зобов’язуючи Святий Престол до декларації про надприродність явища. А у вересні була опублікована заувага під назвою «Цариця миру», присвячена духовному досвіду в Меджуґор’ї, в якій цьому явищу надається оцінка «nichil obstat», тобто найвищий рівень схвалення серед тих, що передбачені новими нормами. Відтоді ймовірні послання, які отримують візіонери, публікуються «за церковним схваленням».
Вже кілька років Ви живете на парафії в Меджуґорʼє та зустрічаєтеся з прочанами. Яким є Ваш досвід?
Я ніколи раніше не був у Меджуґор’ї. Але я італієць, і як багато людей з моєї країни, я мав контакт з тими, хто туди їздив. Я завжди помічав, коли вони поверталися з Меджуґор’я, що ці люди були більш залучені на духовному і людському рівні: в церкві, в катехизації, в добрих справах. Вони були набагато більш залучені, ніж раніше. А тепер я там провів уже три роки: це звичайне місце, без чогось особливого, і воно завдяки благодаті стало духовним місцем, куди приїжджають люди з цілого світу. Вони приїжджають і починають там молитися. Вони входять у спілкування з Господом Ісусом, а Діва Марія їх супроводжує. Це проста молитва: вони хочуть змінити своє життя, жити кращими, ніж раніше, хочуть вирішити або добре впоратися з проблемами, які у них є. Це зміна, яка називається наверненням, що відбувається, зокрема, в таїнстві Покаяння. Саме це зазвичай відбувається в Меджуґор’ї.
Що найбільше вражає, бачачи численних паломників?
Прибувають молодь і дорослі. Вони їдуть без жодної матеріальної зацікавленості. Всі вони приїжджають з єдиною метою: зустрітися з Господом і Дівою Марією. Вони не знаходять тут нічого для огляду чи відвідин: як релігійний туризм у нас повний нуль. Але тут молодь і дорослі починають молитися. Коли я щойно приїхав, у лютому три роки тому, і стояв серед лавок на вулиці за церквою, побачив як увійшла латиноамериканська сім’я з 15-річним підлітком, який був бунтарем, справжнім бунтарем! Через п’ять хвилин він прийшов сповідатися… і батьки здивовано дивилися на нього. Це місце благодаті, яке Господь обрав, щоб могти Його зустріти. Дозвіл Папи означає: йдіть, йдіть, йдіть! Ідіть туди, бо це місце благодаті, де зустрічаєш Господа, а Господь зустрічає тебе.
Завдяки новим правилам, прийнятим за бажанням Папи Франциска, тепер процес дослідження та оцінювання цих випадків більше зосереджується на духовних плодах…
Дикастерія доктрини віри розглянула два моменти, які можна задокументувати. Перший стосується плодів. Тисячі і тисячі людей приїжджають до Меджуґор’я з усього світу. Цього року приїхало два мільйони дорослих і молодих людей. Майже 50 тисяч священиків приїхали молитися, навертатися. Іншими дуже важливими плодами є багато покликань. Дуже багато людей моляться. Другим елементом, який розглядався, були послання. Кожне послання було зіставлене з нашою вірою, і було виявлено, що послання їй відповідають. Дуже позитивні плоди і позитивні послання для віри: це дозволило сказати, що Меджуґор’є є місцем благодаті.
Ви особисто залучені в оприлюднення послань, які поширюються один раз на місяць. Як це конкретно відбувається?
Все дуже просто: коли є повідомлення, людина, яка його отримала, записує його і надсилає мені тією мовою, якою вона пише, тобто хорватською. Мені одразу ж перекладають італійською. Цей процес дуже цікавий: є щонайменше два дуже важливих людських посередництва: ось чому ми завжди говоримо про «ймовірні послання», навіть якщо ми схвалюємо, аж до того, що в кінці послання ми пишемо: «за церковним схваленням». Але слід пам’ятати, що послання визначаються як «ймовірні», тому що вони проходять через два людські посередництва: Богородиця не пише, пише той, хто їх отримує. Друге посередництво – це переклад з хорватської на італійську: це дві абсолютно різні мови. Ми говоримо, що послання є добрим, що воно відповідає вірі, і пропонуємо людям читати і роздумувати над ним, тому що воно є позитивним. Воно нічого не додає до Об’явлення, але збагачує. Допомагає краще жити вірою сьогодні.
Ми знаємо, що жодне приватне об’явлення, а отже, жодне з Марійних об’явлень, нічого не додає до Одкровення. Яке ставлення ми повинні мати і яких ризиків ми повинні уникати? Тому що іноді є ризик піддатися надмірній цікавості щодо «таємниць», дещо апокаліптичній цікавості.
У травні минулого року Дикастерія доктрини віри опублікувала норми, які є фундаментальними для розуміння рішення по Меджуґор’ю. Вона нагадує, що, перш за все, Об’явленням, Божим словом, є тільки Біблія, і що це Об’явлення закінчилося Книгою Одкровення. Це не применшує того факту, що Святий Дух може використовувати послання і приватні об’явлення, довірені людям, які служать для кращої реалізації єдиного істинного Об’явлення. Все це нічого не додає до Об’явлення, але може бути корисним. У цьому полягає важливість послань. Вони можуть бути корисними в реалізації сьогодні того Одкровення, яке Господь зробив раз і назавжди.
Чи ви познайомилися з візіонерами в Меджуґорʼє, чи зустрічалися з ними?
Так. І можу сказати, що це прості люди, які мають свої сімʼї, мають ті ж клопоти, що кожна сім’я.
Вибачте, що перебиваю: дехто дорікав, що ніхто з них не став священником чи монахинею…
Але ж кожен має своє покликання! Це прості, добрі люди. Я не маю, що сказати. Чи часто бачимося, можемо випити разом каву. Це люди, які зростають у вірі, кожен у свій спосіб, і стають мудрішими, мудрішають дедалі більше. Я перебуваю з ними в контакті: вони не стали священниками чи черницями, і кожен має свою місію, своє родинне життя.
Чого Ви навчилися за ці три роки, проведені на парафії в Меджуґорʼї?
Що там є благодать. Я навчився, що Господь завжди супроводить нас своєю благодаттю. Я навчився, що Господь у нашому житті має задум і супроводить нас. Він любить нас.
У Меджуґорʼї Богородиця назвалася «Царицею миру». Це як ніколи актуальне послання для нашого часу.
Одне з перших імовірних послань, датоване 1981 роком, є дуже глибоким у цьому сенсі. В ньому сказано: мир, мир, мир, нехай запанує мир. Увага: не між нами, а насамперед між Богом і нами, а потім також між нами. Це є фундаментальним. Коли євреї вийшли з Єгипту, Бог сказав через пророка Мойсея: якщо ви хочете жити вільно, є певні правила, яких ви повинні дотримуватися, це Заповіді. Бог для миру є фундаментальним. У заповідях нам сказано кілька речей, за якими ми повинні жити: поважай життя і не вбивай, сім’я є фундаментальним орієнтиром, шануймо одні одних. Якщо ми житимемо так, ми житимемо в мирі. Якщо ж ми так не живемо, то маємо війни.
Ще однією особливістю, яка робить послання Меджуґор’я особливо актуальним, є той факт, що ймовірне об’явлення відбулося на землі, де співіснують різні релігії і яка нещодавно була позначена жахливим насильством. Є послання, які торкаються цієї теми. Що ви можете сказати на рахунок цього?
Слово, яким ми користуємося, є «діалог». Dia logos, діалог між нами. Але logos означає: я представляю тобі мою тотожність, мій спосіб життя, думання, вірування, діяння. Ми мені представляєш твою самобутність. Ведучи діалог, пізнаємо одні одних, кожен зберігаючи свою ідентичність. Якщо втрачаємо ідентичність, це вже не діалог. Тоді настає трагедія. Там існують різні релігії, різні способи життя. Ми повинні вести діалог. Й у Меджуґорʼї ми маємо чітку ідентичність: Господь Ісус Христос – наш єдиний Господь.
Нові норми, опубліковані в травні минулого року Дикастерією доктрини віри, є вираженням душпастирського характеру Папи Франциска і відповідають його ставленню з великою увагою до віри простих людей і народної побожності. Наскільки важливим є цей аспект?
Ми повинні поставити дуже надійні орієнтири віри. Віра людей збагачується, коли вони ставлять за орієнтир Божу Матір і абсолютний орієнтир – Господа Ісуса Христа. Божу Матір, яка супроводжує тебе до цієї зустрічі. Коли прості люди приходять з усіма своїми проблемами, вони зустрічаються з Божою Матір’ю, Яка страждала так само, як і вони. Образ Скорботної Матері Божої є майже в кожній парафії: Вона страждала, як і ти, і супроводжує тебе до Господа Ісуса, Який дає тобі сили, щоб жити добре. Змінити життя не означає покинути сім’ю, покинути роботу… Коли ти повертаєшся до свого попереднього життя, ти змінюєшся зсередини. Знаєш, що з Господом можеш долати проблеми. Ось віра простих людей. Це Розарій, Євхаристія і Євхаристійна адорація. Минулого літа я бачив перед собою 30-40 тисяч молодих людей, які в абсолютній тиші перебували в адорації. Там, у цьому переміненому хлібі, є реальна, субстанційна присутність Господа Ісуса Христа. Він дивиться на мене, я дивлюся на Нього, Він промовляє до мене, я говорю до Нього. Скільки людей мені казали: там я чув, як Господь промовляв до мене.
На основі того, що Ви нам розповіли, і того, що ми прочитали в документі Дикастерії про явище Меджуґор’я, чи можна підсумувати, запрошуючи всіх до цього паломництва?
У документі дуже чітко сказано: їдьте в Меджуґор’є, бо це місце благодаті.