У День захисту людей похилого віку Папа Франциск повторив через пост у соціальній мережі «X» свій постійний заклик протистояти «отруйній культурі відкидання».

Про це пише Vatican News.

«Як же часто до літніх людей ставляться мов до непотребу, залишаючи їх напризволяще, що є справжньою прихованою евтаназією! Це наслідок тієї культури відкинення, яка завдає стільки шкоди нашому світові. Ми всі покликані протистояти цій отруйній культурі відкинення!»

Такий пост опублікований на дев’ятимовному аккаунті Святішого Отця в соціальній мережі «X» 15 червня 2024 р., в день, коли міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день поширення інформації про насильство над літніми людьми, відомий також як День захисту людей похилого віку.

Вже з перших днів свого понтифікату Папа Франциск звертає увагу на проблеми людей похилого віку, часто приречених на самотність і на погане ставлення з боку суспільства, яке керується критеріями корисності й прибутковості. Вже з перших своїх проповідей і промов теперішній Наступник святого Петра викриває те, що він називає «cultura dello scarto» – культурою відкидання мов непотребу.

Зокрема, зустрічаючись у вересні 2014 року на площі Святого Петра у Ватикані з людьми похилого віку, Папа Франциск у своїй проповіді наголошував: «Відкидають мов непотріб дітей, відкидають молодь, бо вона не має роботи, відкидають людей похилого віку під приводом збереження “збалансованої” економічної системи, в центрі якої – не людина, а гроші. Ми всі покликані протистояти цій отруйній культурі відкинення!».

Щоб наголосити на ролі та місці похилих у Церкві, Папа Франциск 2021 року проголосив відзначення Всесвітнього дня дідусів, бабусь і похилих віком, що відзначається в четверту неділю липня у контексті літургійного спомину святих Йоакима та Анни, батьків Пресвятої Богородиці, дідуся й бабусі Ісуса. «Святий Дух також і сьогодні пробуджує в похилих віком думки та слова мудрості: їхній голос є цінним, бо співає хвалу Богові та береже коріння народів. Вони нагадують нам про те, що старість – це дар, а похилі віком – сполучна ланка між різними поколіннями, щоби передавати молоді досвід життя та віри. Дідусі й бабусі часто є забутими, ми забуваємо про це багатство, необхідне щоби зберегти коріння та передавати його».