22 січня у кафедральному соборі св. Мартина Турського відбувся молебень у рамках Тижня молитов за єдність християн.

Це міжконфесійне богослужіння очолив Мукачівський ординарій єпископ Микола Лучок OP. Разом з ним до молитви долучилися греко-католицький декан о. Василь Копин, реформатський пастор Роберт Шпонтак, від Євангельської Церкви «Нове Творіння» Петро Бабій, а також пастори Церкви Живого Бога Тібор Нейметі, Іван Мішкулинець та Михайло Балко, що провадить служіння серед ромів, який виголосив проповідь. Гостей та присутніх римо-католицьких душпастирів, серед яких о. Євген Фізер, о. Іреней Погорельцев ОР, о. Томаш Реш, представив настоятель мукачівської парафії о. Іштван Погань.

Як сказав на початку єпископ Микола, що всі зібралися для молитви за видиму єдність християн та заохотив: «Готуймося до зустрічі з Богом любові, який є посеред нас, коли ми збираємося в подяці та радості, пам’ятаючи Його заповідь – любити».

Читання, молитви та спів лунали українською та угорською мовою, що гармонійно підтримувалося відповідями присутніх. Адже храм був наповнений численною громадою вірян різних конфесій, які прийшли, щоб разом з духовенством заносити молитви і про єдність християн, і про справедливий мир в Україні.

У проповіді пастор Церкви Живого Бога Ромської Михайло Балко процитував слова Матері Терези, котра сказала, що легко любити тих, котрі далеко, але не так легко полюбити тих, хто поряд. Адже цьогоріч  темою Тижня молитов були слова з Євангелія від Луки «Любити ближнього як самого себе». «Дуже важливо, коли ми приходимо в Божу присутність, щоб ми нікого не принижували і себе не підвищували, але смирялись перед Богом в першу чергу і шукали Його лице», – сказав пастор. Наводячи приклад про спортсменів з параолімпійських ігор, Михайло Балко наголосив на тому, що тим спортсменам точно не бракувало співчуття і любові до свого ближнього, бо коли один з учасників перегонів спіткнувся і впав, то всі повернулися на стартову лінію, щоб почати знову.

«Ми тепер живемо в нелегкий час і можна помогти один одному, – наголосив проповідник. – Україна в стані війни і проблем є так багато! Як важливо нам почути хто плаче, побачити хто впав і підійти до нього, і допомогти йому встати. Деколи одне слово може допомогти, один погляд з любов’ю може допомогти, я якщо ще руку подаси – то ще буде краще».

Богослужіння завершилося єпископським благословенням та спільним виконанням духовного гімну «Боже Великий Єдиний».

Подібні молитви розпочалися цього року у Мукачеві 18 січня молебнем у греко-католицькій церкві Зіслання Святого Духа, а також відбулися у Церкві Живого Бога 19 січня та завершаться 23 січня у Закарпатській Реформатській Церкві.

Тетяна Решетар