Єпископ Микола Лучок OP на свяченні пресвітерату: «Священство – це любов!»

У суботу, напередодні урочистості Пресвятої Трійці, 3 червня 2023 р. Б., єпископ Микола Лучок OP уділив таїнство пресвітерату диякону Юрію Голотюку.

З цієї нагоди у Мукачівській катедрі св. Мартина Турського відбулася урочиста Свята Меса, яку очолив Апостольський адміністратор дієцезії. З ним співслужили отець ректор Віктор Білоус та духовенство Вищої семінарії Святого Духа, настоятель рідної парафії з Червонограда на Львівщині отець Микола Леськів, а також священники і диякони Мукачівської дієцезії.

На початку Святої Меси єпископ Микола наголосив на тому, що ми зібрались для того, щоб Господь явив свою любов у нас і через нас, щоби Він силою і владою, яку дав Церкві, освятив диякона на священнослужіння, щоб все його життя преобразилося цією Божою дією. «Просімо, щоб Дух Святий тепер діяв посеред нас, допоміг нам відкритись на любов Отця, на владу і силу Христа воскреслого», – закликав адміністратор.

Диякона представив ректор Кам’янець-Подільської семінарії отець Білоус. Юрій Голотюк, син Ігоря та Тетяни, походить з м. Червоноград Львівської області. Відчув своє покликання у Меджугор’ї та був прийнятий єпископом Анталом Майнеком до Мукачівської дієцезії, для котрої і був висвячений.

Єпископ Микола у проповіді насамперед вказав на те, чим священство не є, а потім – чим воно є. Священство – це не мистецтво красновмовства чи вирішення всіх соціальних (і не тільки) питань та проблем. Воно не є всезнайством. «Священники покликані проповідувати слово Боже», – наголосив проповідник.

«Священство – це покірне служіння знанням серця Отця, знанням любові Ісуса Христа. Через слова священника відпускаються гріхи, хліб стає Тілом Христа, вино – Кров’ю. Це найбільше чудо, яке тільки може бути! Але навіть якщо ти це чудо робиш без любові, – не про це йдеться у священстві…

Священство – це серце, наповнене Духом Святим. Священство народжене з любові Бога до людини: так Бог полюбив світ, що Сина свого єдинородного дав. Ось це священство: Бог полюбив світ і дав свого Сина – Первосвященника.

Священство – це любов Бога до людини і це відповідь людини на любов Бога, відповідь Марії на любов Бога… Її відповідь «так» – це відповідь Марії на любов Бога, з якої народжуєься Первосвященник Ісус Христос. І священство – це любов людини до людини.

Священство – це любов!» – сказав єпископ Лучок. Він також звернув увагу на неодноразові заклики у посланнях Богородиці про молитву за священників та заохотив до цього присутніх.

Для кращого розуміння, що відбувається або ж що буде у наступній частині богослужіння один з семінаристів, які приїхали підтримати у часі свячень свого співбрата у навчанні, коментував та пояснював, що робитиме єпископ і що у цей час повинні робити вірні.

Перед завершенням Святої Меси неопресвітер висловив свою вдячність єпископу Миколі за свячення та на його руки склад подяку для єпископа-емерита Антала Манека, своїм батькам та наставникам, співбратам у навчанні та священстві, спільнотам «Світло Марії» з Меджугор’я та «Стабат Матер» з Шенборна, а також всім, хто долучився до організації цієї урочистості, хору, декоратору та всім присутнім.

Насамкінець канцлер курії отець Сергій Герзанич зачитав декрет про призначення пресвітера, який отримав скерування стати парафіяльним вікарієм парафії св. Йоана Непомуцького м. Рахів та парафії свв. Петра і Павла смт. Ясіня.

Згідно з традицією Мукачівської дієцезії нововисвячений пресвітер уділив пріміційне благословення єпископу, який його консекрував. Це перший священник, висвячений єпископом Миколою Лучком OP для Мукачівської дієцезії.

Після Євхаристії всі мали змогу виявити свою радість у спілкуванні на подвір’ї храму.

Наступного дня, у неділю 4 червня, в урочистість Пресвятої Трійці, відбулася перша, тобто пріміційна, Свята Меса, звершена отцем Юрієм Голотюком у рідній римсько-католицькій парафії міста Червоноград.