У неділю, 26 березня, мукачівська угорськомовна громада парафії святого Мартина зібралася на духовну зустріч в залі курії. Це був короткий, але духовно насичений і глибокий день, пережитий разом у підготуванні до Великодня.

Роздуми цього дня провадив о. Мирон Петенко, настоятель ужгородської парафії. Слова о. Мирона, який проводив паралелі між вчинками пророка та нашим життям з книги пророка Йони, не залишили присутніх байдужими.

«Встань, іди в Ніневію, оте велике місто, і проповідуй проти нього, бо злоба їхня піднялася до Мене» (Йони 1, 2). Про це читаємо в Біблії. Далі дізнаємося, що Йона тікав від Господнього лиця до Таршішу. Він йде в протилежному напрямку. «Скільки разів це трапляється з нами? Ми знаємо, чого Бог просить від нас, але не робимо цього», – сказав о. Мирон.

Коли корабель кидає під час сильного шторму, кожен намагається врятувати те, що можна врятувати, і молиться, а в цей час «Йона зійшов у саму середину судна, ліг і заснув глибоко» (1,5). Отже, він не молився. Він сподівався проспати час шторму, він втік у світ мрій. Така поведінка не є чимось новим. Зустрічатися з нашими викликами, довіряти Господу, вірити в Нього, а не у власні сили, неможливо без молитви.

Після роздумів над поведінкою Йони, котрий почав молитися, будучи у рибі, проповідник заохотив до роздумів над власним життям за допомогою запитань, на які ми могли відповісти для себе. Опісля відбувся обмін думками в між собою.

У другій конференції отець Мирон говорив про серце, в якому народжуються наші слова і вчинки. Наскільки важливим є те, що я впускаю у своє серце! Те, чим я його живлю, зрештою стає мною. Кожен може дослідити своє серце: чи я людина миру, чи там, куди я йду, виникає буря. Дружба з Ісусом, час, проведений з Ним, допомагає нам не мати «шторму» всередині, що я потім проектую на інших.

Друга половина дня завершилася адорацією Пресвятих Дарів.

«Новий для мене підхід дійсно допоміг мені знайти ті місця в моїй душі, які потребують очищення», – поділився один з учасників.

«Мене дуже торкнулася катехиза про Йону. Його деякі риси є притаманні мені, тому ця книга є дуже близькою для мене. Мене дуже зворушує, насамперед, відношення Бога до свого вибраного в цій історії. Супроводжує своїм провидінням життя вибраного пророка не дивлячись на його помилки і характер. Також досвідчую у своєму житті Бога, який не змінює свій вибір, є люблячим, терпеливим, турботливим», – сказав інший учасник.

Ісус у Слові, Ісус у нас самих, Ісус у ближньому, Ісус у Пресвятих Дарах, Ісус серед тих, хто з’єднаний з Ним… Це був чудовий день! Дехто висловив бажання відвідувати такі духовні зустрічі регулярно.

Текст: Каталін Молнар

Фото: Еріка Кішш