Про чесність та відвертість, які зближають та потребують відваги у розмові з Апостольським адміністратором Мукачівської дієцезії єпископом  Миколою Лучком ОР.

Піти на глибину. Розмова на Veritas.

Чесність, відвертість – це така цінність, яка пов’язана з відвагою. Без чесності нема глибини і нема близькості. Паралельно до того, наскільки ми чесні з собою, настільки ми можемо піти на глибину, і настільки ми можемо вибудувати глибокі, близькі стосунки. Це прослідковується у навчанні Ісуса.

Ми, дивлячись за собою, можемо постійно прослідковувати: де проблема? Чому не можу вибудувати близькі, глибші стосунки з кимось, з собою? Це тому, що не вистачає чесності.
Бог у стосунку до нас – чесний, відвертий, прямий. І в цій відвертості і прямоті Він – простий.

Де людина втрачає стосунки з Богом: коли диявол приходить до жінки, говорячи певну правду, змішуючи її з маніпуляцією, провокує, фокусує на тому, що вигідно – це предметний підхід. Все починається з маніпуляції, з нечесності.

Хитрість – це нечесність. Хитра людина вивчає іншу людину, щоб використати – це диявольська риса. Брехня завжди ранить. Нечесність ранить. Потім важко довіряти.

Фантастична риса Бога – Він завжди чесний, відвертий. Він терпеливо чекає, поки ми станемо чесними.
Місія пророків – чесно говорити народові Божому, де вони застрягли. Пророк завжди говорить: «Ви зраджуєте Бога».

Одна з найглибших ран у стосунках чоловіка і жінки – це зрада. Статевий стосунок має свою красу і глибину у вірності, у чесності. Коли настає зрада – неможливо відновити близькі стосунки без навернення.
Навернення – стати чесним. Відвернутися від брехні, і стати на дорогу чесності.

Лицемірство – це закваска, це – брехня, щоб жити у нечесності. Лицемірство – це закритість на стосунок: з Богом, іншою людиною. Залежна людина часто нечесна. Один з принципів, щоб людина вийшла із залежності – чесність. Один з принципів нечесної людини – звинувачення інших. Це – перекидування відповідальності на інших.

Ховатись – це втеча. Люди, коли відвернулися від Бога, почали ховатись. Коли людина ховається, Бог запитує: «Адам, ти де?» Завдання Адама – пильнувати. Банально звинувачувати жінку – а де Адам? Господь не дає запитання: «Жінко, що сталося?» Він задає питання: «Адаме, де ти? Твоя роль захищати! Її роль доповнювати, бути тобі помічницею»

Втеча – це страх. Все, що людина запихає у себе є плодом творіння. Людина, втративши стосунки з Творцем, пробує заповнити цю порожнечу творінням. Жінка втратила стосунок з Богом, тому що повірила у брехню. Вона повірила, що вона не люблена.

Нечесність пов’язана з досвідом зранення. Це – страх. Залишатися в нечесності – це втеча. Чесність – це почати зізнаватися до своїх зранень, і зустрічатися зі своїми страхами. В чесності з’являється Бог. Людина, яка не має глибоких стосунків з Богом – не в стані зізнатися, чого вона страждає. Пророча місія, яку ми маємо – ми говоримо прямо і чесно, з турботою про людину.

Що є правда? Чим є правда? Ісус говорить про себе «Я є Істина». Нема чесності, нема правдивості без зустрічі з Ісусом. Помста як справедливість? У навчанні Ісуса нема помсти, як справедливості. Він захищає Істину. Мовчати – це відвага. Мовчання – це відповідь. Коли я тобі не цінний – чого я маю відкриватися? Чесно буде промовчати. Чесно буде сказати: «Я на це питання не буду відповідати…». Коли людина впускає закваску лицемірства – нечесності, починає у цьому грузнути.

Близькість і глибина рівномірні чесності. Подивіться на стосунки учнів та Ісуса – вони дуже чесні. Вони дуже багато часу проводять разом. Чесність полягає у тому, коли ми відчуваємо, що у повітрі є проблема, людина називає: а що відбувається між нами. Люди, які багато часу проводять разом – це завжди розмови. Чи ці стосунки вас насичують? Нечесність є самотність, і ви не можете піти на глибину. Але на чесність потрібно відважитися.

Повертаючись до образу Адама: Бог розуміє, що Адам не готовий відкритися. Милосердя заключається у тому, що Господь говорить про наслідки нечесності і закритості.

Виплинути на глибину – відважитися на чесність. Фокус на чесності, який є стосунком. Стосунок Бога до нас – це Любов і Милосердя, до цього Він нас запрошує. Наша відповідальність – відповісти на це запрошення чесністю і відвертістю.