1 лютого богопосвячені особи Мукачівської дієцезії зустрілися зі своїм пастирем – Мукачівським єпископом Миколою Лучком OP, а товаришували їм цього дня дієцезіальні священники та миряни.
Зустріч відбулася з нагоди дня богопосвяченого життя, що відзначається щороку 2 лютого у свято Стрітення Господнього. Євхаристію з цієї нагоди очолив єпископ Микола Лучок ОР і з ним співслужили єпископ-емерит Антал Майнек OFM та священники дієцезії.
Перед початком Меси на подвір’ї монастиря сестер св. Йосифа де Сен Марк, де проходила зустріч, біля статуї св. Йосифа відбулося посвячення свічок. Після чого всі процесійно увійшли до храму.
У проповіді єпископ Микола звернув увагу на слова з послання до євреїв: «А що діти стали спільниками крови і тіла, то Ісус подібним чином став їхнім спільником, аби своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола, і визволити тих, які через страх смерті все життя утримувалися в рабстві» (Євр 2, 14-15).
«Що це за страх смерті?» – заохотив до роздумів єпископ. «Подумайте про якийсь свій страх… Страх завжди в майбутньому, у невідомому… Наприклад, страх помилитись веде до перфекціонізму, до контролю, але корінь кожного страху – це страх смерті. Страх – це місце безбожності, місце темряви, місце, де бракує Христа Воскреслого. … Сьогодні люди потребують нас богопосвячених, наповнених Світлом Христа Воскреслого, які несемо цю Віру Христа Воскреслого».
«Наше перше і найважливіше завдання – це нести Христа Воскреслого. Тож просімо, щоб сьогодні Христос Воскреслий світлом свого Воскресіння проник якнайглибше в наші страхи і ми теж досвідчили свободу. Свободу дітей Божих, які вже не раби смерті, але свідки свободи в Христі Воскреслому», – підсумував єпископ Микола.
Після Святої Меси о. Маріо Ференц Вайнраух OFM, асистент курії у справах богопосвячених осіб, виголосив конференцію для всіх присутніх душпастирів, монахів та монахинь, а також мирян, терціаріїв домініканського і францисканського орденів та представників інших спільнот.
Наводячи різні серйозні, але також і кумедні приклади, отець Маріо говорив про важливість розрізнення що є знаряддям, а що – метою покликання, звернувши увагу на серце, яким пізнаємо Бога, Його любов – відповідаємо на це і йдемо до вічного життя. Відповідаючи на питання «Що таке монаше життя?», асистент курії у справах богопосвячених осіб розповів приклади з життя пустельників.
Він наголосив, що завдання богопосвячених полягає у тому, щоб здобути та зберегти чистоту серця, бо як не маємо чисте серце, тоді маємо страх, про який чули в проповіді.
У часі конференції, але також і під час проповіді, у тихому та майже непомітному служінні о. Віктор Теодор Пилип робив переклад угорською мовою.
Цей день став нагодою, як сказав єпископ, обдаровувати інших своєю присутністю. Була можливість приступити до таїнства Покаяння, а також дружнього спілкування та ділення.
Текст і фото: Тетяна Решетар
Відео: Veritas