29 грудня пам’ятний день для вірян села Усть-Чорна Тячівського району, де знаходиться костел святої Марії Магдалини. Цього 2022 р. виповнилося 120 років від дня народження та 25 років від дня смерті отця Яна Мацейка, котрого тут всі називали та пам’ятають як Патерко.
Святу Месу з цієї нагоди у цей день в Усть Чорній очолив Апостольський адміністратор Мукачівської дієцезії єпископ Микола Лучок ОР. Навколо вівтаря у спільній молитві з єпископом зібралося римсько-католицьке духовенство Верхньо-Тисянського деканату та канцлер курії, а також до богослужіння долучилися священники Мукачівської Греко-Католицької єпархії. Були присутні сестри монахині, що опікуються літніми людьми у місцевому будинку «Надія» і численна кількість вірян з Усть Чорної та околиць.
У проповіді Апостольський адміністратор звернув увагу на приклад отця Яна Мацейка. Зокрема єпископ Микола сказав: «Священницьке покликання – це підтвердження Божої любові. Навіть у найбільшій кризі, у радянських часах, були покликання до священства. Приклад отця Яна Мацейка – приклад священника, якого хочеться наслідувати». У цьому світлі єпископ пригадав ціль християнського життя: «Пізнати Ісуса, з’єднатись з ним, а навіть – бути Ісусом. Як це?! Ісус говорить: якщо ви приймете Мене, то я перебуватиму у вас, а ви – у Мені. Тобто це те, про що ми говоримо, що ми – одне тіло. Ми – тіло Ісуса Христа».
Після Святої Меси отець Андрій Карпінець IVE* представив книгу, у якій описано життя отця Мацейка. Далі присутні мали змогу послухати виступи, серед яких були короткі конференції та свідчення, зокрема, отця Петра Креніцького, отця Олександра Сулінчака.
«Був для нас авторитетом. Ми дивилися на нього як на ікону. Була людина, яка несла світло» – такими словами описує постать о. Яна Мацейка священник о. Андрій Бровді. Цьогоріч отцеві Янові, якого всі називали Патерко, виповнилося б 120 років від дня народження і 25 років від дня смерті. Він був ревним пастирем не тільки для римо-католиків, але й для багатьох греко-католиків, які в часи підпілля не мали постійної присутності свого священника.
День пам’яті Патерка завершився богослужінням біля його могили, яке провів єпископ Микола Лучок.
Римо-католицький священник Ян Мацейко народився у Словаччині 25 грудня 1902 р. Від 1923 до 1926 р. отець Мацейко вивчав теологію у місті Кошице. У 1927-1929 рр. продовжував своє навчання в Ужгороді. Його пресвітерські свячення було перенесено у зв’язку з його важкою хворобою. Тільки 19 червня 1935 року отець Ян прийняв священниче рукоположення. 13 років він служив у Кобилецькій Поляні. 14 років був настоятелем парафії у місті Берегово.
У 1964 році отця Яна Мацейка переведено до с. Усть-Чорної. На той час йому вже був 61 рік. Він думав, що буде перебувати в Усть-Чорній недовго, але його перебування тут затягнулося аж на 34 роки.
Отець Олександр Сулинчак розповідає, що Патерко був дуже активним душпастирем, багато працював з молоддю, був відкритим до людей, знаходив дорогу до їхніх сердець і своєю ревною працею притягував людей до Церкви. Зрозуміло, що така діяльність не подобалася радянській владі, яка дуже боялася, щоб отець не наробив їм проблем і тому через уповноваженого у справах релігії заборонили отцеві здійснювати своє служіння на великих парафіях. Імовірно це і стало однією із причин того, що отця перевели на служіння у гірське поселення, подалі від міст. Переїзд до Усть-Чорної Патерко сприйняв без захоплення, тому що не знав жодного слова німецькою мовою і мав страх перед невідомістю. Викликає подив те, як швидко він вивчив німецьку мову. Невдовзі отець Мацейко вже читав Євангеліє німецькою. Готував проповіді, перекладав їх, записував і читав.
Приїзд о. Яна віряни сприйняли із великою радістю, оскільки присутність священника до його приїзду була нестабільною. Про нього можна сміло сказати, що жив справжньою євангельською убогістю, будучи завжди готовим прийти до інших не тільки з духовною допомогою, а й навіть щедро роздаючи як матеріальні речі так і гроші. Усе чим Бог його благословляв він віддавав іншим.
На 97 році життя час земної подорожі о. Яна прибіг до кінця. Помер Патерко 25 липня 1997 р., а його похорон провів єпископ Антал Майнек.
Фото: Вікторія Вайс
*IVE (Institutum Verbum Incarnatum) у перекладі Згромадження Воплоченого Слова – католицьке чернече згромадження, яке діє як в латинській, так і в Східних Католицьких Церквах. Духовність Згромадження має за основу вчення св. Ігнатія Лойоли та доктрини інших великих вчителів духовного життя, зокрема св. Івана від Хреста, св. Томи Аквінського, св. Терези від Ісуса і св. Луїджі Марії Гріньйона де Монфорт.