Привітання з нагоди свята Різдва Христового, котре переживаємо у часі війни 2022 року, для вірян та всіх людей доброї волі від Апостольського адміністратора Мукачівської дієцезії єпископа Миколи Лучка ОР.
«І світло світить в темряві, але темрява його не пойняла» (Йоан 1, 5).
В цьому році, святкування Різдва Христового, переживаємо в болісному досвіді повномасштабної війни, котра увірвалася в нашу країну 24 лютого і надалі триває. Здається, що ми вже прожили кілька років в цьому жахітті, адже так багато страждань, болю та втрат, котрі ми досвідчили, зовсім інакше впливають на переживання часу. Коли це страждання закінчиться? Хто знає? Як нам далі жити? Коли прийде той, хто визволить нас з цього страждання? Ось запитання, котрі так часто повторюємо в своєму серці, у розмовах.
Дивовижним є те, що в цей час темряви вигострюється вразливість на Світло, в котрому черпаємо сили на те, щоб робити добро і помічати добро. Щоб Світло перемогло над темрявою, потрібно звертатись до Того, Котрий є джерелом Світла, до Бога, котрий в Ісусі прийшов на землю, котра була і надалі є проникнута темрявою. Христос прийшов у цей світ, як Світло до темряви і Він надалі є тим Світлом, котре світить в темряві. Вміння відкриватись на Світло, в цьому часі є вкрай важливим. Бо якщо цьому не навчитись, то людина провалюється в безодню темряви, звідки важко їй вирватись. Чи вмієш відкритись на це Світло? Чи бачиш це Світло? Чи приймаєш силу цього Світла? Чи приймаєш те тепло та радість, котре це Світло дає в цьому часі темряви? Якщо так, то ділись цим Світлом з тими, хто Його не помічає. Якщо не бачиш Його, то шукай, доклади зусиль, проси про допомогу, бо Воно вже у світі, бо Він світить у темряві, але темрява його не пойняла.
Апостол Йоан цю реальність світла, що світить у темряві, описує такими словами: «І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява. Був чоловік, посланий Богом, ім’я йому – Йоан. Прийшов він свідком – свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували. Не був він світло – був лише, щоб свідчити світло. Справжнє то було світло – те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ. Було у світі, і світ ним виник і світ не впізнав його. Прийшло до своїх, – а свої його не прийняли. Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати, які в ім’я його вірують; які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише – від Бога народилися. І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого» (Йоан 1,5-14).
Брати і сестри, святкування народження Ісуса Христа у цьому році нехай не буде лише у звиклих різдвяних традиціях, але нехай буде відкритістю на Його Світлу Присутність посеред нас! Всі, хто тільки може, обов’язково впустіть Його Світло в своє серце через покаяння, через тайну Примирення (сповідь), та прийміть Його Самого, Котрий хоче з’єднатись з нами та тривати в єдності. Тоді отримаємо відповідне світло і силу, розуміння та відвагу для того, щоб у цьому часі, коли згустилась темрява, продовжувати нашу життєву дорогу в Світлі.
Христос Народився!