У суботу, 4 жовтня, костел святого Франциска у Мукачеві  другий день поспіль наповнювався голосами радості та подячною молитвою. Священники та віряни святкували тут урочистість з нагоди покровителя храму.

Напередодні, 3 жовтня, увечері відбулася Свята Меса та властивий францисканському ордену обряд Транзітус – спогад переходу святого Франциска до вічності. Особливою є участь у цьому обряді спільнот третього ордену – світських францисканців. У молитві разом поєдналися представники спільнот з Мукачева та Ключарок.

У храмі у суботу зібралося ще більше людей, ніж у п’ятницю. Урочисту Святу Месу очолив о. Святослав Сиворинський OFM. З ним співслужили генеральний вікарій о. Петро Жарковський, Мукачівський настоятель о. Іштван Погань, мукачівські парафіяльні вікарії о. Євген Фізер та о. Юрій Голотюк, а також францисканці – о. Олександр Лукащук та диякон Річард Стопа.

Починаючи проповідь, о. Святослав заохотив до того, щоб переглянути своє життя. «Брати, до цієї пори ми нічого не зробили. Почнімо щось робити» – такими словами заохочував своїх послідовників святий Франциск і ці слова пригадав присутнім проповідник. Він також сказав: «Може ми теж приходимо на це свято із серцем, котре зранене, у котрому є певна пустота» та заохотив до того, щоб вдивляючись у св. Франциска, щось змінити у своєму житті.

На цей відпуст Оксана Гойс приїхала з Глибокого: «Для мене це привітання і заклик до єдності і любові. За 15 років служіння, я була на багатьох відпустах , але ні разу я не пережила того , що я прожила на цій надзвичайній урочистості святого Франциска в Мукачеві. Цей відпуст – був відпустом моєї душі. Господь  настільки увійшов до  мого серця, що два дні мене супроводжували сльози  Сльози неймовірної любові і страждання. Два дні я жила життям Святого Франциска. Колись я просила у Бога добровільну убогість, Господь почув мене і подарував мені таку ласку, я вчуся жити євангелічним життям у покорі і повній відданості Богу.

Атмосфера і дизайн в храмі, присутність і опіка наших дорогих отців, ангельський спів хору і музичний супровід, неймовірна ласка , радість  і відношення  моїх братів і сестер, уже тут дала мені відчути Царство Боже на землі.

Проповідь отця Святослава піднесла моє серце ще ближче до Бога. Я горджуся, що я є однією з дочок святого Франциска і належу саме до Францисканського Ордена Світських. Моє серце б’ється для Бога і людини.

Це свято заохочує ще раз поглянути на ту велику Любов, якою є ІСУС, заохочує серце не раз зранене, збагатитися ласкою і благодаттю Божою. Святий Франциск мене надихає шукати не того, щоб молитися,  а щоб стати молитвою. Наш батько Франциск вчить нас бути сіячами Миру. Я прагну стати святою ще тут на землі, щоб прожити своє життя так, як хоче того Ісус: ,,Так любити і так страждати”».