Про справжність та як на це впливає наш вибір роздумував Апостольський адміністратор Мукачівської дієцезії єпископ Микола Лучок ОР у проповіді, яку виголосив 29 вересня 2022 р. Б. у кафедральному соборі св. Мартина, що у Мукачеві.

Дуже глибокий діалог відбувається між Натанаїлом та Ісусом (Йн 1, 47-51). Ісус говорить, що Натанаїл справжній, і в ньому немає підступу. 

Що значить бути справжнім? Що значить для тебе: «бути справжнім»?

Чи є у тебе люди, про кого ти можеш сказати: «Це – справжній! Це – людина без підступу!»

Щоб бути справжнім, треба знати: хто я? Щоб хтось був справжнім, про нього треба знати хто він. Людина має знати хто вона. Особа, яка не знає хто вона, часто вдає щось, «здається», робить вигляд.

Якщо я знаю, що я – улюблений син Божий, син Творця, обдарований Ангелом-охоронцем, військом ангельським, маю Маму Небесну, яка мене покриває, маю небесних покровителів, покликаний до любові, обдарований Таїнствами… Я знаю хто я.

Щоб бути справжнім – людина має знати хто вона. Щоб бути справжнім – потрібно вміти відстоювати свою справжність. Щоб бути справжнім, потрібно знати хто я. З цього випливатиме: для чого я знаю свою місію.

Я знаю для чого я, коли я знаю хто я. Я роблю вибір, щоб бути собою, бути справжнім. За справжність потрібно вміти віддати життя. Ісус був справжнім. За те Він віддав життя… Людина, яка справжня, – вона без підступу.

Справжність – це правдивість.

Не бути фальшивим. Не лицемірити. Справжність полягає у тому, щоб вдивлятися у Творця. Коли людина вдивляється у Творця, у Ісуса, тоді людина пізнає: «Хто я?». Чим ми ближчі до Бога – тим більше уподібнюємось до Ангелів, просвічених Богом і наповнених Духом Святим. Ангели проникнуті Богом, тому вони справжні.

Коли людина лицемірить, бреше – там нема контакту. Потрібно відважитись на чесність, і відвертість. Але для цієї відваги потрібно пізнати себе: хто я так, насправді? А пізнати себе ми можемо тоді, коли наближаємось до Бога.

Джерело: Veritas