Роздуми про ставлення до іншої людини з проповіді о. Антона Єдінака СМ у ХХVІ неділю звичайного періоду у Довгому, що опубліковано на парафіяльній сторінці у мережі facebook.
Не один раз нам Слово Боже дає підказку, що найголовніше у нашому житті – любов до Бога і ближнього, щоб наше серце було відкрите для Бога і Божого Слова, але так само для людей які є навколо нас.
В недільному Євангелії було сказано: перед багатою людиною щодня сидів жебрак Лазар і надіявся, що хтось йому допоможе. Багач мав цю можливість, але просто не бачив іншу людину, не бачив жебрака, не бачив можливість як допомогти.
Тобто мав любов тільки до того, що є тимчасовим, а багатство його не зробило щасливим і скерувало його туди, де не має любові і радості.
Бідний Лазар, кожного дня з великою терпеливістю і надією чекав на допомогу, але допомоги від людей не отримав.
Там, де є кам’яне серце людини, там приходить інша допомога – від Бога.
Ця людина стала святою не за те, що страждала, але за те, що мала любов до Бога, до іншої людини, тому що не нарікала.
Євангеліє нас навчає, щоб ми завжди дивилися на цей світ через любов.
Маємо бачити як страждання кожної людини, так і «ситих» людей, які є навколо нас, але не так дивитись на те, що у них є чи як виглядають, але бачити глибину їхньої душі.
Багато людей страждають через брак вірної дружби та правдивої любові. Мають стосунки фізичні, що не є чистими. Ми часто не розуміємо один одного та не маємо часу для розмови… Якщо ми спішимо, якщо не маємо любові, якщо не є приятелями у відношенні до інших, то що нам залишається?
Пустота! Ця пустота нікого не робить щасливим.
Багата людина із Євангелія мала все, але мала водночас пусте серце.
Ми маємо бути людьми, які бачать серце інших людей, маємо бути чимось подібні до Лазаря. Бути скромними та відданими Божому провидінню, бути радісними за все те, що маємо і прославляти Бога так як знаємо своїм життям.
Бог дивитися на людину не як вона виглядає і що має, але дивиться в глибину її серця: як живе для інших людей, як жертвує собою, як приймає тягар…
У недільному Євангелії можемо знайти відповідь навіть на своє життя:
Що маю з того, що я бідний?
Що маю з того, що я скромний, сором’язливий?
Що маю з того, що я добрим?
Ти маєш надію на справедливу нагороду, яку дає Бог, ти маєш чисте серце, совість і ти маєш все.
Як може Бог благословити людину, яка є нечесною? Як може Бог благословити людину, яка не є справедлива?
Бог бачить тих людей, які є справедливими; і вони є блаженними і благословенними.
Ми звертаємо увагу на те, що кожен раз повторюється в Слові Божому те саме: потрібно бути скромними, відданими і бути людьми, які насправді вірують.
Це повторяється тому що, ми маємо постійно закрите серце, думаємо по іншому.
А потрібно тільки одне – те, що нас робить чистими в серці як перед Богом так і перед людьми.