«Дивлячись на Христа ми бачимо, як він несе хрест, падає, встає та помирає на ньому. Саме тому цей образ для нас сьогодні актуальний. Ми бачимо, що Ісус не тікає, а приймає цей факт», – каже єпископ Микола.

Інтерв’ю з Апостольським адміністратором Мукачівської дієцезії єпископом Миколою Лучком провело та опублікувало Радіо Марія.

“Коли Бог стає людино то він входить в життя страждаючих. У цьому житті присутні хвороби, смерть, насилля тощо. Навіть після народження Ісуса хотіли вбити, вбачали у Ньому загрозу. Ми, народ України, сьогодні можемо себе асоціювати з Христом, хоча і не є невинними бо невинний один Христос – Агнець Божий. Кожен із нас, нажаль, вносить у цей світ біль та страждання, однак ми безвинні в тому сенсі, що на нас напали, а не ми. Тут невинний Христос і є для нас тим образом, який демонструє, як проходити цю Хресну дорогу”, – розповідає Апостольський Адміністратор Мукачівської дієцезії, єпископ Микола Лучок.

Я пам’ятаю, як перші місяці війни ми переживали занепади сил особливо після першого та другого тижня. Проте ми продовжили свій шлях у боротьбі та відстоюванні своєї незалежності. Сьогодні хтось в тилу надає духовну та матеріальну підтримку і переживає занепади сил як і Христос падав під тягарем Хреста. Ми цього разу зовсім по іншому переживали Хресну Дорогу.

Дивлячись на Христа ми бачимо, як він несе хрест, падає, встає та помирає на ньому. Саме тому Цей образ для нас сьогодні актуальний. Ми бачимо що Ісус не тікає, а приймає цей факт.

Війна загострює дію зла та злих людей. Нам варто усвідомити, що до Другого пришестя це зло буде діяти. Для нас, християн, війна та безсилля зрозумілі, але ми не маємо очікувати, що це зло буде переможене тут на землі. Завершення війни – це ще не перемога над злом. Тому Ісус через Хрест дає нам інструмент перемоги над злом. Варто усвідомити, що тоталітарна система Росії демонструє верховенство людини над Богом, як і в період існування Римської Імперії де робилося те ж саме. Людина, яка бере на себе владу Бога кривдить інших.

Зосередьмо увагу, як Він несе хрест. Ще в Гетсиманському саду Ісус переживає та уявляє Свій шлях. Він просить, щоб ця чаша оминула його, але готовий пройти Хресну дорогу. І саме в той момент приходить ангел та зміцнює Його. Далі ми бачимо, що Хресною дорогою Він йде як переможець. Він не боїться катів, не проклинає їх та отримує силу щоб встати, перемогти. Коли ми дивимося, як Ісус проходить Хресну дорогу то дізнаємося, як нам пройти свої страждання.

Позбавлення останньої одежі Ісуса. Це схоже з втратою майна, дому, житла десятків тисяч Українців. Навіть близькі люди покинули Його в самий тяжкий час. Коли ми переживаємо біди дивлячись на Хресну дорогу то отримуємо сили пройти подібне. Важко пережити не так біль страждання, як біль зламаної гідності. Сьогодні найстрашнішим є не катування полонених Українців, а ненависть іншої людини.

Ісус на Хресті здатен побудувати міст між нами. Саме Він може допомогти вибудувати близькість та довіру після війни. Нам буде не просто зцілитися в один спільний організм. Тут важлива сила Ісуса, який спроможний зцілити всіх зранених які пережили втрати. Сам Хрест об’єднує в собі південь і північ, схід і захід. Христос закликає “Прийдіть до мене всі струджені та обтяжені і Я заспокою вас” (Матв 11:28).

“Отче, вибач їм, бо не знають, що чинять”. Наприкінці Хресної дороги Ісус каже цю дуже глибоку істину. (Лк 23:34) Якщо ми подивимося на глибину теми та поставимо запитання: Що значить молитися за ворогів? Що значить вибачити ворогів? То побачимо, що Хресна дорога не завершується словами “проклинаю” чи “пробачаю”, а “Отче вибач їх…” У Святому Хресті ми маємо повноту та перемогу, яка полягає у вірності Богу. Тут Христос не зраджує вірності Отцеві та цінностям, а виконує Його волю. Ісус переможець гріха, диявола та смерті. І в цій Його перемозі ми маємо повноту об’явлення Божого, світла та страждання. І немає жодного страждання з яким ми не в змозі прийти до Нього. Ми у Христі можемо отримати силу пройти страждання та з ним перемогти.

Нагадаємо, що під час 56-го пленарного засідання Конференція римсько-католицьких єпископів України постановила проголосити 2022 рік Роком Святого Хреста. 14 вересня цього року, в свято Воздвиження Всечесного Хреста, відбулося завершення цього періоду.