Саме у вересні згадуємо день знайдення Хреста і пам’ятаємо, що цей літургійний рік у нас в Україні присвячений Святому Хресту. Тому у місяць, коли відбудеться закінчення цього року, стане гарним спільним актом віри – молитва до Матері Божої Страждаючої.

Про це пише РКЦ.

Є молитва до семи ран Матері Божої. Що це за рани? Вони пов’язані з тим стражданням, яке Діва Марія досвідчила через свою участь в історії та справі спасіння, яке звершив сам Господь, до якого Він також запросив і Її. Оскільки Вона – Мама Ісуса Христа, то також взяла сповна участь у цих стражданнях, у місії спасіння.

Перша рана – пророцтво святого Симеона, коли він сказав: «Меч прошиє Твоє серце», коли Вона принесла Дитя Ісуса, щоб обрізати за звичаєм.

Друга рана – втеча до Єгипту, коли Ірод хотів вбити Ісуса.

Третя рана – загублення Ісуса у Єрусалимі, коли він був знайдений по трьох днях.

Четверта рана – зустріч з Ісусом на хресній дорозі.

П’ята рана – стояння під хрестом.

Шоста рана – коли зняли тіло Ісуса Христа з хреста і Вона тримала Його на своїх руках.

Сьома рана – вкладення тіла Ісуса Христа до гробу.

Роздумуючи над цими подіями та діями спробуймо усвідомити і долучитися до цього страждання – як Вона це все терпіла, страждала. Скільки це болю… Задаємо питання: а чому Вона страждала? Тобто, що було причиною? Це не було щось спонтанне, або щось зненацька. Вона була свідома: знала, що відбувається, знала для чого прийшов Ісус Христос. Богородиця все це розуміла, але особливість цього страждання, що Вона це прийняла, погодилась все це перенести. Навіть знання і розуміння зовсім не облегшило цього страждання, навпаки, ще більше його підсилило. Це страждання і сьогодні продовжується, тому що Вона бачить як ця любов відкинена, як далі людство через війни, ненависть та різні гріхи ігнорує і відкидає Бога. Це Серце також сьогодні кровоточить.

Наша молитва, роздуми над цим звичайно мають нас привести до того, щоб старатися жити по Божому, відкидати будь-який гріх, бути вірним Богу, бути в єдності з Ним і, звичайно, молимося, просимо Її заступництва за нашу країну.

Цей вересень місяць окрім цих наших постійних намірів, у яких просимо Бога: про перемогу, про захист наших захисників, за всіх поранених, скалічених, за загиблих, за тих, хто перебуває у полоні, за тих, хто втратив своїх близьких… у цей місяць запрошую Вас молитися у намірі тих, хто перебуває у полоні, щоби Господь допоміг повернути їх додому живими і здоровими, щоби наші воїни, які захищали нашу Батьківщину, які потрапили у полон, щоб вони могли повернутися до своїх домівок. Також молимося за тих, хто втратив своїх близьких, хто оплакує своїх синів, чоловіків, батьків, друзів, знайомих.. чия смерть, загибель близьких на фронті зранила і спричинила великий біль.

Весь цей біль, всі наші страждання – хто виконує якусь важку роботу чи досвідчує страждання як переселенець чи будь-яке терпіння – разом з цією молитвою жертвуймо Господу через Непорочну, просячи у цих намірах.

Вірмо і знаймо, якщо Господь вкладає у наші серця розуміння і готовність молитися і ми це робимо, то це знак Його присутності з нами. Він є з нами! Це дуже важливо! Ми стараймося цілим своїм життям, думками, серцем бути з Ним, щоб наше життя було подорожжю з Христом. Нехай Бог вам благословить, скріплює, зміцнює і нехай Мати Божа огорне кожного з вас своїм плащем. Благословляю вас: в ім’я Отця і Сина і Святого Духа.