Роздуми про ознаки, що Бог є в нашому серці, з проповіді о. Антона Єдінака у ХІІІ неділю звичайного періоду у Довгому, що опубліковано на парафіяльній сторінці у мережі facebook.
Сьогоднішнє Євангеліє (Лк 9, 51-62) нам говорить про наше духовне життя. Це Євангеліє, насамперед звертає увагу на наші стосунки з Богом, які вони насправді є.
Кожному з нас сьогодні потрібно поставити головне завдання: Як я ставлюся до того, що є від Бога? Як я ставлюся до церкви, до свого покликання?
Бог не взиває до служіння тільки вибраних людей, але Він кличе кожного із нас, щоб ми свідчили про Його любов у нашому серці, щоб ми свідчили про свободу.
Христос нас визволив від гріха. Христос нас визволив через своє Воскресіння і, показав що можна подолати кожну спокусу.
Ми є вільні і це означає, що я маю до кого звертатися у свої важкі хвилини.
Я не є рабом гріха, але я є дитиною Божою.
Коли я знову повертаюся до гріховного життя і даю добро на якійсь гріх, на якусь спокусу, тоді насправді я можу страждати зовнішньо, але і всередині, тому що моя совість каже що я погано зробив.
Христос мене може зробити вільним. Христос може вчинити так, що мир і спокій прийде знову у моє серце. Тож я маю до кого звертатися. Я можу бути вільним, якщо віддаю своє життя Христу, якщо я в Нього вірую і йду слідом за Ним.
У кожного з нас є відповідальність не тільки у матеріальному сенсі, але і у духовному. Я маю думати про те як зберегти цю свободу, це чисте серце у щоденному житті.
У сьогоднішньому Євангелії Ісус каже: “Іди за мною!”
Ми можемо дати відповідь: “Я вже був охрещений, до церкви приходжу, і це означає, що я іду за тобою, Ісус”.
Це правда, але Ісус хоче ще більше, Ісус прагне щоб ми Йому довірили ціле своє серце і життя.
Ісус каже: “ЛЮБІТЬ БЛИЖНЬОГО СВОГО, ЯК СЕБЕ САМОГО “.
Це означає що любов і повага має завжди бути.
Але сьогодні Ісус каже, щоб ми не поверталися до того, що нас робить поганими.
Треба бути впевненими, треба стояти за Христа і за свою віру, тоді зло не має силу над нами. А якщо ми починаємо гратися зі спокусами і робити якийсь компроміс, то через якийсь короткий час ми знову можемо впасти до людського нещастя і біди.
Коли ми розпочали дорогу християнства, і знаємо, що Бог є мій Отець, що Ісус для мене приніс свободу, то я маю постійно дивитися на Нього і йти за Ним голосом Божим.
Сьогоднішнє Євангеліє нам говорить, що кожний із нас є покликаний, покликаний Богом, щоб показував про Його любов.
Але водночас кожний із нас маємо зробити стільки зусилля, щоб наше відношення до Бога із Богом були чистими, прямими і впевненими, тільки так можемо поширювати Боже Царство у сучасному світі.
Доброта, радість, мир у серці, любов до ближнього – це чотири ознаки, що Бог є в нашому серці.