Про Марію – Матір Церкви, Матір Ісуса, жертва Якого стала місцем благословення, а також про нас як однин організм роздумував у проповіді єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольський Адміністратор Мукачівської дієцезії, яку виголосив 18 травня 2022 р. Б. у кафедральному соборі св. Мартина, що у Мукачеві.

Марія – мати Ісуса. Ми, християни, через хрещення ми втілилися в Тіло Христове.

Якщо Марія Мати Христа, а ми – Тіло Христа, то хто для нас Марія? Мати! Ми з вами один організм. Нас оживляє один Дух Святий.

Коли ми причащаємось – споживаємо Тіло Христа. Воно у нас. Людина, яка не причащається, скоріше за все живе у грісі. Це – людина, яка відпала від Тіла Христового. Що їй потрібно зробити – піти до Сповіді, щоб вона втілилася у організм.

Часто ми не розуміємо духовної складової… Якщо один з нас відпав – мене це болить, тому що ми – один організм. Нас це болить… Якщо ми просто ідемо на Месу причаститись, щоб нам було добре – це егоїстична духовність: дайте нам такого священника, щоб зробив так, щоб помолився … – ні! Ми – один організм.

Завдання священників, щоб ми до цього росли, щоб це відкривали Марія – як зріла жінка, зріла Мати – виховала Ісуса.

В якомусь сенсі вона для нас взірець яке бути зрілою Церквою. Ми, як спільнота, покликані, щоб бути матір’ю один для одного і для тих, хто сюди приходить..

Кілька етапів щодо Марії та Ісуса, і подивимось, як це відбувається у Церкві.

ПЕРШЕ: Марія, як молода жінка, знала, як бути зрілою мамою. До нас запитання – якщо до нас хтось приходить, хоче «народитись», ми маємо знати, як таку людину супроводжувати… Ми, як хресні батьки, як батьки, обіцяли зробити дитину учнем Ісуса Христа.

Хто виховує дитину, щоб вона стала учнем? Хто читає з дитиною Новий Завіт, розповідає про Авраама, про Ісуса, хто читає духовні книжки?

Так і з вінчанням – чому потім не працює? Тому, що ми не зрілі. Наше завдання як спільноти – знати, як зростати до дорослості, до зрілості – як мама приймає дитину до люблячого серця і починається процес… Зрілість – знати свою місію.

У сучасному світі криза – до чого жінка покликана: працювати? Заробляти? До того, щоб прийняти і виховати життя – виконати свою місію.

Марія виконала свою місію: виховала Ісуса, стояла під хрестом свого Сина. Вона – взірець Жінки і Матері. Вона виховала Сина – Чоловіка сильного, відважного, відвертого, Божого. Це Вона Його виховала, Вона Йому передала те, що носила у серці, Вона Йому передала, що БОГ – понад усе! В Її житті Слово Боже було найважливіше!

ДРУГЕ: виносити життя у любові. Ми – Церква – виношуємо, годуємо, тут людина наїдається і зростає. Ми виношуємо і виховуємо. Зростаємо у зрілості, і тоді відбувається такий момент виховування. Марія виховала Ісуса і відпустила, коли прийшов час Йому іти. Вона Його відпустила. Так і місія Церкви – виховати, відпустити і благословити. Але відпускаючи, не покидати, а товаришувати. Як Марія товаришувала Ісусу до останнього подиху.

Кожна Божа родина є церквою, кожна сім’я є церквою, кожна спільнота є церквою. Ми є родиною, яка творить такий простір.

У контексті війни: Марія стоїть перед хрестом Свого Сина. І Вона не може змінити цю ситуацію, але вона стоїть під хрестом. Витримуючи біль, приймає те, чого змінити не може, співстраждає і вірить, що говорить її Син: «Моя кров, Моя жертва має сенс – вона стане місцем благословення». Такою є позиція наша, такою є позиція Церкви – ми часто безсилі, але не зневірені і не зламані. Такою є Марія – сильна жінка, яка вірить у Воскресіння, яка вірить, що жертва Невинного Агнця є місцем благословення. І це той дар, який ми, як Церква, можемо дати нашій країні.

Джерело – Veritas