Проповідь Апостольського адміністратора Мукачівської дієцезії єпископа Миколи Петра Лучка ОР у кафедральному соборі св. Мартина 19 квітня 2022 р. Б.

Марія плаче біля гробу свого Господа і Вчителя, бо вбили, можливо, найціннішу особу, яку вона мала в житті.

Мало того, що забрали її Господа, то ще й Тіла нема. Марія переживає дуже велике горе. Вона не реагує на Ангелів. Людина, коли в горі, має дуже багато байдужості. Коли до неї звертається Ісус Воскреслий, вона навіть Його не розпізнає.

Ця ситуація нам тепер дуже близька. Ми у своїх втратах, у своєму болі можемо бути закриті у своєму горі і не бачимо Ісуса Воскреслого – наша втрата ізолює нас. Біль, втрата і горе засліплюють нас. Коли нас болить – ми ізолюємось.

Сьогоднішнє Євангеліє пробує звернути нас до себе: чого плачеш? Яка причина твого плачу?

Хто вірить у воскресіння – не мали б плакати, тому що їхні рідні у вічній радості. Тоді чому плачемо? Оплакуємо свої втрати, свій біль.

Чого плачеш? Що відбувається? Що тобі далі з цим робити?

Це питання до свідомості: розсуди, що тобі з цим далі робити. Зваж причину свого плачу. Це пошук відповідей про причини, мотивації дій.

Коли Ісус Воскреслий звертається до жінки по імені, вони відбудовують особистий стосунок.  Коли людина в горі, перестає будувати особистий стосунок: нема людей, є маса. Людина втрачає реальність, себе… У горі, болі, втрачає стосунки з іншими людьми, втрачає стосунок з Богом.

Всі ми колись помремо, але є воскресіння… Щоб у особистій болі вибудовувати один з одним та з Ісусом особистий стосунок треба почути, що Він особисто до мене говорить у мою ситуацію. Якщо я Ісуса не чую – значить я втратив контакт з Воскреслим. Тоді чому я так дію, чиї команди виконую?

У особистому стосунку з Ісусом: Він особисто до нас промовляє, що нам робити.

Кого ми шукаємо у цьому всьому? Ісус може задати питання: а де Я у цьому всьому? Де в цьому Бог? Якщо я шукаю Його, завжди є світлий вихід з ситуації, навіть якщо вона важка, і навіть, якщо вона болісна….
 

Джерело: Veritas